Даяна - Пісня русалки, Даяна

З плантації Вейлена провела їх до місця, де росли культури для майбутніх продуктів, таких як спеції, овочі та злаки. Вона зупинилася біля великої галявини, де вже дозрівали помідори та перці, вказуючи на них пальцем.

— Ось тут ми вирощуємо овочі, які використовуються не лише для їжі, але й для виробництва натуральних ліків та косметики, — почала Вейлена, усміхаючись, — цю землю ми обробляємо спеціальними натуральними добривами, які створюємо з тваринних залишків і водоростей. У такій землі рослини ростуть значно швидше, і їх смаки набагато яскравіші.

Вона почала акуратно знімати з рослин стиглі плоди, а її подруги пішли за нею, також збираючи врожай. Вейлена розповідала, як важливо правильно вибирати плоди для подальшої обробки:

— Кожен плід має свою роль. Ті, що залишаються на стеблі, збираються на довгий термін зберігання. А ось ці — для миттєвого вживання або переробки на продукти тривалого зберігання. Ми використовуємо ці овочі не тільки для себе, але й для створення спеціальних смаків та приправ, які роблять наші страви неповторними.

Вона продовжувала розповідати про різні етапи обробки та підготовки рослин до відправки в міста та інші острови. Важливо було не лише зібрати, але й правильно упакувати і подбати про те, щоб якість продуктів не постраждала під час транспортування.

— Ось ці спеції, — вона показала на невеликі пакетики, наповнені сушеними травами, — вони не лише використовуються для їжі, але й для приготування традиційних ліків. Кожен сорт має свої особливості, які важливо враховувати при обробці. Ці трави можуть бути використані в медичних цілях, а деякі з них навіть використовуються для створення заспокійливих мазей.

Принц і радники уважно слухали, намагаючись повторити її рухи з відривом плодів. Проте їхні спроби були далекі від ідеалу. Вейлена посміхалася, спостерігаючи за їхніми невдалими намаганнями зібрати овочі.

— Це важка праця, — сказала вона, коли один з радників намагався підняти важкий мішок з зерном. — Багато хто думає, що це просто, але насправді все залежить від того, як підходиш до цього. Наші фермери вміють працювати з землею, і це насправді потребує великої майстерності.

Поки принц та його супутники спостерігали за її вправністю, Вейлена продовжувала працювати, не забуваючи розповідати їм про інші важливі аспекти сільського господарства.

— Наприклад, ось ці великі рослини, — вона вказала на високі стебла, що тягнулися до неба, — це спеціальні культури, що служать не тільки для їжі, але й для виготовлення натуральних тканин. Це додає додаткової цінності нашій продукції.

Вейлена була неймовірно впевнена у своїх словах, і, навіть з усіма її жартами, не було сумнівів у її глибоких знаннях. Її подруги сміялися з недолугих спроб принца і радників, але вони теж підходили до справи із серйозністю. І хоч Вейлена завжди зберігала свою граціозність, цей день на плантації показав їй і принцові іншу сторону її характеру — рішучість і впертість.

Після довгого дня, сповненого фізичної праці, Вейлена повела їх до майстерні, де виготовляли вишукані скляні вироби. Це було важливе ремесло для архіпелагу, адже кожен виріб мав своє значення і використовувався не лише для прикрас, а й як цінні предмети для дому. Принц і його радники відчули, як важливо підходити до цього процесу з обережністю.

Майстерня була розташована у невеликій будівлі зі стінами, вкритими прозорими панелями, що пропускали світло. Прозорі скляні вироби, що висіли на стінах, відбивали світло, створюючи чудовий ефект. Усі робочі поверхні були встелені кольоровим склом, різноманітними інструментами для обробки, а в кутку стояла велика піч, де плавилися матеріали. Всі деталі були доведені до ідеалу, і, здавалося, весь простір був просякнутий духом творчості.

— Виготовлення скла — це не просто наука, це мистецтво, — сказала Вейлена, помічаючи захоплення в очах принца, — кожен шматочок має своє значення. Я впевнена, що це, — вона вказала на глиняну форму для виготовлення посуду, — повинно вийти чудово.

Вейлена показала їм, як плавити скло, як правильно виміряти температуру печі і як працювати з матеріалом, щоб створити бездоганну форму. Вона працювала плавно, з концентрацією, і її рухи були майже танцювальними, коли вона формувала вироби з розплавленого скла. Принц і радники, звичайно, пробували повторити її рухи, але їхні спроби виглядали менш впевненими.

— Ось так, — Вейлена зробила ще один рух, виймаючи з печі невелику чашку, — тримати форму треба обережно, не поспішаючи. Кожен крок має бути чітким, бо навіть найменший збій може призвести до пошкодження.

Принц намагався повторити рухи, але рука трохи дрижала, коли він намагався вирівняти стакан. Його радники також пробували, але жоден із них не міг домогтися такої точності, як Вейлена. Всі були змушені визнати, що її вправність у виготовленні скла — це по-справжньому вражаюче.

— Я так і не зможу це зробити, — сказав Рейнар, дивлячись на невдалий виріб у своїй руці. — Напевно, я більше підходжу для бою, ніж для такого мистецтва.

Вейлена посміхнулася, злегка взявши його за руку.

— Це не просто мистецтво, це справжній процес, вимагає терпіння, — сказала вона, допомагаючи йому поставити виріб на стіл. — Але ти правий — кожен має свою роль у цьому світі.

Вона взяла його виріб і злегка поправила його, додаючи кілька елементів. В очах принца блиснула вдячність за допомогу, але він також відчував, що цей процес мав щось більше, ніж просто виготовлення скла. Це був момент взаємодії, коли вони разом створювали щось, і це було важливо для їхніх стосунків.

Вейлена вирішила показати їм, як виготовляти більше складних виробів. Вона акуратно підійшла до печі, виймала невеликий шматок розплавленого скла та показала їм, як з нього виготовляють вази та скляні чашки.

— Спочатку потрібно плавити матеріал до потрібної температури, — пояснила вона, акуратно працюючи з матеріалом. — Потім ми формуємо те, що хочемо, і залишаємо для охолодження.