Стася - Тінь у дзеркалі, Стася

                Тінь у дзеркалі: Спадщина темряви

Вікторія пробуджується в темряві. Її руки та ноги відчувають холод металу, а навколо чути ехо незрозумілих голосів. Вона намагається рухатись, але це схоже на важку тривогу, що охоплює все її тіло. Лише одне місце навколо неї залишається світлим – велике дзеркало.

– Віко, ти повернулася… – голос Артема звучить низько, майже шепотом. Він стоїть перед дзеркалом.

– Артеме? Ти тут? Що сталося? – Вікторія намагається зібратись з силами, але відчуває, що її голос не відбивається від стін цього місця.

– Це не те, що ти думаєш, – відповідає він, і його очі віддзеркалюють відчай. – Це я… але не зовсім я. Дзеркала змінюють нас. Вони не просто відображають, вони захоплюють…