Настуся Соловейко - Драконяча відьма, Настуся Соловейко

Повертаючись додому, я глянула на небо. Останнім часом над Ардесом почали літати дракони. Особливий захват у дітей викликали золоті.

Зараз же, на темному небі висів тільки червоний Ронд.

Розповівши все Черепусу, знову лягла в ліжко.

Минув тиждень, а потім другий, і я вже подумала, що дівчинка не прийде, коли рано-вранці хтось постукав у двері.

На порозі стояла Емма у синій шапочці й плащі.

– Мама сказала, що ви навчите мене бути відьмою, як казках! Це правда?

Я кивнула, пропускаючи дівчинку всередину.

– Саме так, тільки, як в казках про добрих відьом.

Емма посміхнулася і не вагаючись, увійшла.

 

 

Привіт мої любі! Ще раз вітаю вас з Новим Роком!

Сподіваюсь, ви радієте так само, як і я, що Даная не буде останньою Драконячою відьмою. Ще трохи і наші герої стануть по-справжньому щасливими)))

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно