Едмон Ростан - Сірано де Бержерак
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вона відходить поглянути.
Сірано
Кінець! Несказане, умри у серці, слово!Роксана
(хоче кинутись уперед)
Що там?Сірано
(швидко спиняючи її)
Нічого!Входять гвардійці, ховаючи те, що несуть, утворюють гурт, що не дає Роксані підійти ближче.
Роксана
Що несуть вони?Сірано
(віддаляючи її)
Ідіть, Ідіть відсіль!Роксана
Про що ж ви мали говорить?Сірано
Я?… Ні, то так… пусте…(Урочисто.)
Хотів сказать я, пані, Що друга вірного ви мали в Крістіані.(З жахом поправляється.)
Що друга маєте…Роксана
Ах, мала!Вона кидається, розштовхує всіх.
Сірано
Край всьому!Ле Бре
(до Сірано)
Від кулі першої судилась смерть йому!Роксана падає на тіло Крістіана. Знову стрілянина. Дзвін зброї.
Шум. Барабани.
Карбон
(із шпагою в руках)
Атака! До стрільби готуйся!Роксана
Крістіане!Карбон
(на валу)
Шикуйтеся до лав!Роксана
Ти чуєш, мій коханий?Карбон
Пильнуй!Підбіг Рагно, несучи воду в шоломі.
Крістіан
(умираючим голосом)
Роксано, ти…Сірано
(швидко і тихо на ухо Крістіанові в той час, як обезуміла Роксана намочує в воді клапоть матерії, що вирвала у себе на грудях)
Я їй усе відкрив! Ти серце їй один навіки полонив!Крістіан закриває очі.
Роксана
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сірано де Бержерак», після закриття браузера.
