Хіроакі Куромія - Свобода і терор у Донбасі, Хіроакі Куромія
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
301
Diane Koenker. Moscow Workers and the 1917 Revolution (Princeton University Press, 1981), p. 73–74. Більш критичний погляд на фонди підтримки хворих у Санкт-Петербурзі: Robert В. McKean. St. Petersburg between the Revolutions: Workers and Revolutionnaries, June 1907 — February 1917 (Yale University Press, 1990), p. XIII, 163–164, 182, 489.
302
Кирьянов Ю. Рабочие Юга России. 1914 — февраль 1917 г. — Москва, 1971. — С. 197–203. Промисловці також сперечалися з земством з приводу їхньої частки витрат на місцеве врядування.
303
Профессиональные союзы рабочих России 1905 г. — февраль 1917 г. Перечень организаций, т. I. — Москва, 1985. — С. 89, 90, 103, 104, 105, 108, 109.
304
Кирьянов. Рабочие Юга России. — С. 190.
305
Харечко Т. Накануне Февральской революции в Донбассе // Летопись революции. — 1927. — № 4. — С. 175.
306
Leopold Н. Haimson. The Problem of Social Stability in Urban Russia, 1905–1914 // Slavic Review, 23:4 (грудень 1964), 24:1 (березень 1965).
307
Це нагадує критику МакКіна Геймсонових поглядів на Санкт-Петербурґ: «Жодна з соціалістичних груп, зокрема й більшовики, не ввійшла в нову вільну Росію [1917 року] з міцною законною чи незаконною структурою, маючи лише незначну кількість прихильників серед меншості кваліфікованих робітників-чоловіків». (McKean. St Petersburg, p. 494). Ретельне культурне дослідження: Joan Neuberger. Hooliganism: Crime, Culture, and Power in St Petersburg 1900–1914 (University of California Press, 1993) доходить того самого висновку (С. 24, 261–64, 271). Ще одне культурне дослідження — Петрушки («російського аналога Панча і Джуді»), який «змінився і розвинувся насамперед на Україні і на півдні», — також вказує на існування в міській народній культурі тієї самої глибокої недовіри до будь-якої влади. (Catriona Kelly. Petrushka: The Russian Carnival Puppet Theatre (Cambridge University Press, 1990), p. 78). Однак нам навіть невідомо, чи ця форма «народної культури» взагалі існувала в Донбасі.
308
Покровский. Как живет донецкий шахтер. — С. 256.
309
Шляпников А. Накануне 1917 года Воспоминания и документы о рабочем движении и революционном подполье за 1914–1917. — Москва, 1920. — С. 276.
310
Кирьянов Ю. Рабочие Юга России. 1914 — февраль 1917 г. — Москва, 1974. — С. 221.
311
ГАРФ, ф. 6870, оп. 1, спр. 150, арк. 1–2 (мемуари Галузіна В.). Галузін був меншовиком і, можливо, схильним описувати людей як патріотів, щоб захистити свої погляди на війну.
312
Зайцев Ф. Как мы творили Октябрь (1917–1918 гг. в Юзовке) // Летопись революции. — 1925. — № 4. — С. 132.
313
Гамбаров А. Очерк по истории революционного движения в Луганске, 1901–1921 гг. // Летопись революции. — 1923. — № 4. — С. 80; Рабочее движение на Украине в период первой мировой империалистической войны, июнь 1914 г. — февраль 1917 г. // Сборник документов и материалов. — Киев, 1966. — С. 12–17; Рецензія Рашкова А. в: Літопис революції. — 1929. — № 5–6, С. 352; Кирьянов Ю. Крестьянство степной Украины в годы первой мировой войны (1914–1916 гг.) // Особенности аграрного строя России в период империализма. — Москва, 1962. — С. 244.
314
Кошик О. Антивоєнні виступи робітників і селян України на початку Першої світової імперіалістичної війни // Український історичний журнал. — 1959. — № 3. — С. 34.
315
Рабочее движение на Украине. — С. 16–17; Кошик. Антивоєнні виступи. — С. 35; Беркевич А. Крестьянство и всеобщая мобилизация в июне 1914 г. // Исторические записки, т. 23 (1947). — С. 23–24.
316
Гриценко А. Селянський рух у Донецькому промисловому районі в роки Першої світової імперіалістичної війни (липень 1914 р. — січень 1917 р.) // Український історичний журнал. — 1958. — № 4. — С. 79.
317
Кирьянов. Рабочие Юга России. — С. 219.
318
Кошик. Антивоєнні виступи. — С. 36; Гриценко. Селянський рух. — С. 77. (Стаття «Уличные беспорядки и выступления рабочих в России» // Исторический архив. — 1995. — № 4. — С. 95–96, повідомляє, що загинуло 13 чоловік); Кирьянов Ю. Были ли антивоенные стачки в России в 1914 году? // Вопросы истории. — 1994. — № 2. — С. 47.
319
Кошик. Антивоєнні виступи. — С. 36; Гриценко. Селянський рух. — С. 77–78. (Бахмут, Хрустальськ та Ясинувата); Беркевич. Крестьянство. — С. 24.
320
Батов А. В донбаському підпіллі // Літопис революції. — 1930. — № 1. — С. 152; Кирьянов. Крестьянство степной Украины. — С. 243.
321
Allan К. Wildman. Вайлдмен далі стверджує, що виступи проти призову свідчили, що багато робітників «вважали війну за непотрібну ризиковану справу вищого класу, за яку їм доведеться платити, і вони намагалися помститися різними способами, підступними і не такими підступними».
322
Hubertus F. Jahn. Patriotic Culture in Russia during World War I (Cornell University Press, 1995).
323
Кирьянов Ю. Влияние первой мировой войны на изменение численности и состава рабочих России // Вопросы истории. — 1960. — № 10. — С. 91.
324
Кирьянов. Влияние первой мировой войны... — С. 94.
325
Либерман Л. Шахтовладельцы и шахтеры // Русские записки, 1916, декабрь. — С. 241–242.
326
Горнозаводское дело. — 1919. — № 3–4, С. 16 640; Острогорский М. Рабочее движение в Горловско-Щербиновском районе Донбасса (в годы империалистической войны) // Літопис революції. — 1928. — № 3. — С. 80; S. О. Zagorsky. State Controle of Industry during the War (Yale University Press, 1928), appendixes XXI, XXII, XXX.
327
Либерман. Шахтовладельцы и шахтеры. — С. 240–241, 244.
328
Горнозаводское дело. — 1915. — № 8. — С. 10 510; 1916. — № 4. — С. 12 844 – 12 845; Кирьянов. Влияние первой мировой войны. — С. 98–99.
329
Борьба за Октябрь на Артемовщине. Сборник воспоминаний и статей. — Харків, 1929. — С. 25; Кирьянов. Рабочие Юга России. — С. 77, де автор стверджує, що зменшення становило 30–50%.
330
Острогорский. Рабочее
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Свобода і терор у Донбасі, Хіроакі Куромія», після закриття браузера.
