Кулик Степан - Яничари, Кулик Степан

— Дякую вам, мій принце. Ви завжди були ввічливим хлопчиком. Радий бачити, що й змужнівши, залишилися таким самим добрим і чуйним… Так от. Не йдеться про згоду. Вам треба знову стати самим собою.

— Вибачте, метре… — Климук у пошуках підтримки навіть на Тоню озирнувся. — Але я — це я. Чи ви хочете сказати, що всі мої спогади про яничарський Корпус та подальшу службу — хибні?!

— У жодному разі, мій принц! Ця частина життя ваша! Найсправжнісінька. Ви і саме ви, ризикуючи життям, захищали звичайних, громадян. У тому числі сотень дітей. О, присягаюсь честю, я дуже хочу, щоб Ваша Високість ніколи не забували про ті події, особливо після того, як сядете на престол.

Метр зробив невелику паузу та продовжив не так пафосно.

— Одне прохання. Спробуйте також яскраво згадати роки до того дня, як стали яничаром? Що ви можете розповісти про своє дитинство, опріч епізодів, які записані в особистій справі?