Рейчел Меддоу - Прорив. Корумпована демократія, держава-вигнанка Росія і найбагатша, найбільш руйнівна промисловість на земній кулі, Рейчел Меддоу

принципи не змінилися. Я й надалі вважаю, що рішення суду було несправедливе й упереджене. Я не відхилятиму апеляцію і не вважаю, що мою апеляцію слід відхилити, оскільки під час процесу її розгляду я взяла незначну частку майна, яке ми накопичили за понад два десятиліття».

Менше як через місяць по тому «Нью-Йорк таймс» відсунув завісу достатньо, щоб швидко й нетактовно кинути швидким поглядом на те, що ж насправді відбулося в Оклахомському цивільному суді. (Коли розлучення в Оклахомі стає статтею національного рівня у «Нью-Йорк таймс», добра від того не ждіть.) «Дехто в суді почав називати [Гарольда Хамма] «захистом Джеда Клампетта», на честь персонажа з телесеріалу «Селюки з Беверлі-Хіллз», який розбагатів після того, як в його болоті забив нафтовий фонтан, — писав Роберт Френк, опускаючи той факт, що нафтовий фонтан забив в угіддях Клампетта після того, як він встрелив туди з гвинтівки, геть випадково. Раз якось пішов він встрелити собі обід, і нафта з-під землі запінилася, як слід45. «Упродовж надання свідчень завжди владний містер Хамм, який упродовж десятиліть був обличчям компанії, сказав, що не може згадати про деякі рішення, що не дуже в курсі інженерних аспектів нафтового буріння і не відвідував важливих зустрічей». Адвокати Гарольда заявили суду, що, за їхніми підрахунками, «лише 5–10% багатства [Гарольда] завдячують його власним зусиллям, навичкам, управлінню чи інвестиціям».

Удари сипатися на Гарольда Хамма не припинялися. 3 березня 2015 року Майк Сораган почав оприлюднювати результати його недавнього запиту на відкриття записів. У його руках опинилися, окрім інших, електронні листи Університету Оклахоми і Геологічної служби Оклахоми, в яких ішлося про зустрічі, що їх вимагав провести Хамм із науковцями штату й викладачами Університету, які наглядали за їхньою роботою. Сораган вказав на подарунки Хамма Університету і зарплату, виплачену «Континентал ресорсес» президенту Університету Оклахоми Девіду Борену. І переконливо довів, що Хамм дуже тиснув на керівництво Геологічної служби Оклахоми і науковців. Коли стала відомою перша історія, Борен відмовився від коментарів. Хамм усе спростував, знову вдавшись до послуг речниці, яка раніше виявляла сміливість. «Усе так, як воно є, — сказала віцепрезидентка «Континентал» Крістін Томас, коли Сораган продовжував витягати одна за одною брудні історії. — Геологічна служба Оклахоми — державна інституція, яка живе з грошей платників податків. Вони мають сотні зустрічей. Це не змова».

Тієї весни історія набула ще одного національного розголосу, але Хамм лишався незаплямованим месією. Він і словом про це не обмовився на саміті «Винаходячи Америку» журналу «Форбс», на якому видання сумирно оголосило його «обличчям американської мрії».

У всіх цих публікаціях навколо Геологічної служби Оклахоми виплило на світ Божий ім’я голови «Нью домініон», який був і головним зодчим, і прибічником процесу «зневоднення», унаслідок чого в центральній та північно-центральній Оклахомі з’явилося так багато нагнітальних свердловин. Сораган з «Енерджіваєр» повідомив про листування, яке переконливо засвідчило, що засновника і президента «Нью домініон» Девіда Черницьки попереджали про можливість штучних землетрусів, викликаних нагнітанням води, ще в 2007 році, після поштовху силою у 3 бали поблизу бази військово-повітряних сил Тінкер. Землетрус стався неподалік місця, де компанія щодня закачувала 100 тисяч барелів стічних вод назад, у дві нагнітальні свердловини «Глибока горлянка» і «Любка». «Як на мене, той землетрус стався якраз поруч із здвоєними свердловинами для закачування відходів, — писав пізніше працівник Геологічної служби Оклахоми Ден Бойд, — взаємозв’язок залізний». Бойд зустрівся із Черницьки, який виявив люб’язність і зголосився надати деякі бортові журнали й оплатити сейсмічний моніторинг на місці з метою вивчення взаємозв’язку. Але Бойд назавжди запам’ятав байдужість Черницьки. «Він прийшов у футболці й шортах, засмаглий, як Джон Сейнер, з трьома чи чотирма телефонами, — сказав Бойд. — Він зупиняв зустріч, щоб подзвонити; робив це, напевно, разів з п’ятнадцять».

Застереження Бойда й Геологічної служби Оклахоми не вкоротили «Нью домініону» крила, хоча його нагнітальна свердловина була серед найімовірніших спускових гачків потужного землетрусу силою у 5,7 балів у Праг у 2011 році, — факт, який набув великого значення до весни 2015 року, коли Черницьки і «Блумберг» накинулися один на одного в інтерв’ю. Він співав хвалебні оди «зневодненню», яке повертало до життя відпрацьовані старі закинуті нафтові родовища. «Я намагаюся запросити до танцю негарну дівчину», — сказав Черницьки журналісту «Блумберга». За спокусника був Черницьки. Ще яскравіше він висловлювався про абсурдність «штучної» сейсмічності. «Науковці оперують такою мізерною кількістю даних, що це навіть не може вважатися наукою, — сказав Черницьки. — Це емоції». Він став на захист Джина Антонідеса і його безглуздих теорій про швидку зміну тиску в підводних водоносних горизонтах, спричиненого циклами засуха-мусон. І спирався на так само безглузді теорії про тектонічні зсуви, що відбуваються в усьому світі, «подивіться на Японію і Гаїті». Коли йому прямо сказали, що він усього-на-всього пускає в очі пил, аби не довелося брати на себе провину за землетруси, Черницьки наїжачився. «Він наполягає, що природа на його боці», — підсумував «Блумберг». «Якщо люди можуть викликати землетрус, — сказав Черницький, — то вони, ймовірно, можуть так напружитися, що зсунути земну вісь».

Що ж, можливо, не найбільш красномовний захисник галузі.

У круговерті цієї медійної метушні Остін Голланд жив своїм життям. Справ йому не бракувало. Він провадив свої дослідження, працював з новим координаційним комітетом губернатора, щоб допомогти Комісії корпорацій Оклахоми визначити безпечні обсяги нагнітальних свердловин і найкращі шляхи моніторингу за ними. Намагався скласти попередню зведену карту розломів на території Оклахоми, щоб і бурильники, і комісія мали змогу ухвалювати раціональні рішення про вибір місць. Це була вбивча робота, яка вимагала від Голланда і його команди проаналізувати, як він про це пізніше згадував: «Шістдесят різних версій розломів на певних територіях і вирахувати певне середнє арифметичне для цієї області і визначити, з позицій тривимірної сейсмічності, що все відповідає дійсності. Це було краще, ніж розломи, нанесені на карту з вершин свердловин. Таким чином, це вимагало величезної праці — зібрати усі розрізнені набори даних і переглянути їх, акр за акром, на своєму комп’ютері, почистити їх так, щоб можна було опублікувати».

Він пишався цією першою картою, точнісінько так, як пишався новою системою «світлофорів» Геологічної служби Оклахоми, яку допомагав розробляти і яка починала працювати. Комісії бракувало повноважень запроваджувати будь-який повний мораторій на нафтогазову активність, але тепер вона могла принаймні тимчасово припинити будь-яку активність на певній відстані від місця зародження нової сейсмічності. Це був справжній прогрес.

Крім того, Голланд став неймовірним надбанням штату Оклахома. Не лише через його наукові внески, а й як