Костянтин Шелест - Максим Темний. Набуття , Костянтин Шелест

– Тебе як звати?

– Сергій…

– А брата?

– Саша... Олександр, – поправився той.

– Молодший?

– Так... мені двадцять п’ять, йому тільки двадцять, півроку як з армії прийшов.

– Добре, Сергію... як звільнитеся від цього, – він кивнув у бік машин, – знайдіть мене. Ну, а де ж сам народний обранець?

– У другій машині вони... І він, і син його.

– Зрозуміло... – Макс на хвилину задумався. Хоч і не хотілося йому, але угоду треба виконувати... Будемо сподіватися, що вони все ж таки перейнялися достатньо, щоб розуміти, що сюди їм ходу більше немає. – Проведи мене до них, будь ласка.

Сергій без запитань повернувся і пішов до дальньої машини. Досить великий бус, з великим написом на весь кузов: “Клініка”. Відчинилися бічні двері, на приставному стільчику сиділа недавня дівчина в одязі медперсоналу, у глибині салону в кріслі на колесах сидів сам Степан Ілліч Бенедиктов, п’ятдесяти трьох років. Депутат, власник заводів, доріг, пароходів... У другому такому ж кріслі розміщався Олег Степанович Бенедиктов, двадцяти двох років. Наразі Олег Степанович пускали бульбашки і ворушили губами, намагаючись щось сказати…

Подивившись на обох із хвилину, Макс узяв молодшого за безвільну руку і вдав, що рахує пульс... Зелений зблиск... так... що тут із ним сталося... Крововилив... І схоже, що це вже назавжди... Часу багато минуло. Хоча... хтозна. Трохи додавши сили, хвилин за п'ять, Макс звільнив і прочистив затиснуті тканини, тепер на мозок ніщо не тиснуло, а далі нехай сам. Аналогічно зі старшим. Тут усе простіше. Якимось чином затиснуло нерви, але якщо їх не звільнити, то ноги відмовили б назавжди... а так, буде з паличкою, але ходити.

– Ми квити. Тепер їдьте, чим далі – тим для вас краще, – і зачинив двері автобуса.

Біля під’їзду його терпляче чекав Махно. Пес уважно дивився на від’їжджаючі машини, коротко і якось презирливо гавкнув їм услід і поспішив за Максом у під’їзд.

“Отже, – думав, готуючи собі вечерю, – усі дії розвиваються за законами жанру – закручуються в тугу спіраль і прискорюються. Поки що вдається все розрулювати і треба зазначити – з успіхом. Що там вийшло? Одинадцять плюс п’ятдесят плюс триста? – триста шістдесят одну тисячу він отримав від цих виродків, позбавив будинок і місто від їхньої присутності. Грошей тепер цілком достатньо на всі його вигадки. Але – гроші мають властивість дуже швидко закінчуватися. Треба думати, як заробляти... тому що,.. тому що на заводі він більше працювати не буде, це точно. О! Ще ж квартира тепер є депутатська... І машина стоїть на подвір’ї... за скромними підрахунками, квартира – це ще тисяч сто – сто двадцять, треба буде прямо завтра зазирнути туди, що там таке за гніздечко. А машина... Ніби як хазяїв у неї тепер немає, група Франта закінчилася, Беня вибув... Ну скільки там вона може коштувати? – Макс відірвався від кухні й заліз в інтернет… – Mercedes-Benz G63 AMG 2020 року... Ого!!! двісті шістдесят тисяч... це практично дві Беніних квартири. А цей мерс навіть начебто новіший, двадцять перший рік здається... Хлопці явно себе любили і ні в чому не відмовляли. Треба Саню запитати по-тихому, може є в нього якийсь джигіт, якому потрібен такий кінь із хорошою знижкою від ціни”...