Стіг Ларсон - Чоловіки, що ненавидять жінок

за порятунок імперії Ванґерів давалася не просто, і раптове нещастя з Хенріком теж подіяло не кращим чином.

— Як ваші справи? — спитав Мартін Ванґер.

Мікаель принагідно наголосив, що не має наміру припиняти роботу і виїжджати до Стокгольма.

— Дякую, непогано. Ситуація з кожним днем стає все цікавішою. Я сподіваюся, що коли Хенрік трохи поздоровішає, зможу задовольнити його цікавість.

Бірґер Ванґер жив у будинку з білої цегли по той бік дороги, всього за п’ять хвилин ходу від лікарні. Його вікна виходили на море і гостьову гавань. Мікаель подзвонив у двері, але ніхто не відчинив. Зателефонував Сесілії на мобільний, але теж безрезультатно. Він трохи посидів у машині, постукуючи пальцями по керму. Бірґер Ванґер був у цій компанії темною конячкою; оскільки він народився 1939 року, до моменту вбивства Ребеки Якобссон йому було десять років. Проте коли зникла Харієт, йому вже сповнилося двадцять сім.

На думку Хенріка Ванґера, Бірґер і Харієт майже не спілкувалися. Він виріс в Уппсалі, де тоді жила його сім’я, і переїхав до Хедестада, щоб працювати в концерні, але через кілька років перейшов на політику. Щоправда, коли вбили Лену Андерссон, він був в Уппсалі.

Розібратися в цій історії Мікаель не міг, але інцидент з кішкою ясно показав, що над ним нависла загроза і необхідно поквапитись.

Колишньому пасторові Хедебю Отто Фальку на момент зникнення Харієт було тридцять шість років. Зараз йому сповнилося сімдесят два роки, менше, ніж Хенрікові Ванґеру, але ясністю розуму він значно поступався старому промисловцю. Мікаель знайшов його в лікарняному пансіонаті «Ластівка» — жовтому цегляному будинку, розташованому поблизу від річки Хедеон, в іншому кінці міста. У реєстратурі Мікаель назвався і попросив дозволу поговорити з пастором Фальком. Він пояснив, що йому відомо про характер захворювання пастора, і спитався, наскільки той комунікабельний. Старша сестра відповіла, що діагноз пасторові Фальку поставили три роки тому і що хвороба швидко прогресує. Спілкуватися з ним цілком можливо, але він погано пам’ятає недавні події, не впізнає декого з родичів і взагалі його свідомість усе більше затуманюється. Мікаеля також попередили, що в старого може початися напад страху, якщо на нього тиснути або ставити питання, на які він неспроможний відповісти.

Старий пастор сидів на лавці у парку, разом з трьома іншими пацієнтами і санітаром. Мікаель провів цілу годину, намагаючись достукатися до його розуму.

Пастор Фальк стверджував, що чудово пам’ятає Харієт Ванґер. Він просяяв і відгукнувся про неї як про чарівну дівчину. Проте Мікаель швидко зрозумів, що пасторові вдалося забути про те, що вона пропала майже тридцять сім років тому; він говорив про неї так, начебто недавно з нею бачився, і просив Мікаеля переказати їй вітання та вмовити її принагідно його навідати. Мікаель пообіцяв виконати його прохання.

Коли Мікаель запитав про те, що сталося в день зникнення Харієт, пастор розгубився. Він явно не пам’ятав аварії на мосту. Тільки під кінець розмови він пригадав щось, що змусило Мікаеля насторожитись.

Коли Мікаель завів розмову про зацікавлення Харієт релігією, пастор раптом замислився. На його обличчя мовби упала тінь. Він трохи посидів, розгойдуючись вперед і назад, а потім раптом поглянув на Мікаеля і спитав, хто він такий. Мікаель знову назвався, і старий подумав ще трохи. Потім він сердито похитав головою:

— Вона ще перебуває в пошуку. Їй треба бути обережною, і ви повинні її застерегти.

— Від чого я повинен її застерегти?

Пастор Фальк несподівано розсердився і знов похитав головою, насупивши брови:

— Вона повинна прочитати sola scriptura[52] і зрозуміти sufficientia scripturae.[53] Тільки так вона зможе зберегти sola fide,[54] Йосип їх рішуче вилучає. У каноні вони завжди відсутні.

Мікаель абсолютно нічого не зрозумів, але все акуратно записав. Потім пастор Фальк схилився до нього і довірливо прошепотів:

— Я думаю, вона католичка. Вона захоплюється магією і ще не знайшла свого Бога. Її потрібно настановити на путь істини.

Слово «католичка» пастор Фальк вимовив з помітною неприязню.

— Я думав, що її цікавив рух п’ятдесятників.

— Ні-ні, не п’ятдесятники. Вона шукає заборонену істину. І не є доброю християнкою.

Після цього пастор Фальк, здавалося, забув про Мікаеля і тему їхньої розмови і завів балачку з іншим пацієнтом.

На початку третьої Мікаель повернувся на острів. Він сходив до будинку Сесілії Ванґер, але безрезультатно, потім знову зателефонував їй на мобільний і знов не почув відповіді.

Пожежні сповіщувачі Мікаель установив на кухні і в сінях. Один вогнегасник він поставив біля залізної грубки, перед дверима до спальні, а другий — біля дверей у туалет. Потім він приготував собі обід, що складався з кави і бутербродів, усівся в саду й заніс записане під час розмови з пастором Фальком до себе в ноутбук. Він глибоко задумався, а потім подивився в бік церкви.

За нову пасторську садибу Хедебю правила звичайна сучасна вілла, що стояла за кілька хвилин ходу від церкви. Близько четвертої години Мікаель пішов до пастора Марґарети Странд і пояснив, що йому потрібна порада з теологічного питання. Марґарета Странд була темноволоса жінка його віку, одягнена в джинси і фланелеву сорочку. Відчиняти вона прийшла босоніж, і Мікаель зауважив нафарбовані нігті на її ногах. Раніше він кілька разів стрічався з нею в «Кафе Сусанни» і розмовляв про пастора Фалька. Вона прийняла його люб’язно і запросила пройти в сад.

Мікаель розповів про свою розмову з пастором Фальком і переказав його розповідь, признавшись, що не зрозумів значення його слів. Марґарета Странд вислухала і попросила Мікаеля повторити дослівно. Потім вона трохи подумала.

— Я дістала посаду в Хедебю тільки три роки тому і ніколи не зустрічалася з пастором Фальком. Він вийшов на пенсію кількома роками раніше, але я зрозуміла, що він був прихильником старих церковних традицій. Те, що він вам сказав, означає приблизно таке: належить дотримуватися виключно Святого Письма — sola scriptura — і що воно sufficientia scripturae. Останнє означає, що Письма досить для віруючих, які розуміють його буквально. Sola fide означає «саму лише віру» або «чисту віру».

— Зрозуміло.

— Усе це, так би мовити, основоположні догми. За великим рахунком це платформа церкви, і нічого незвичайного в цьому немає. Іншими словами, він хотів вам сказати лише таке: «Читайте Біблію — вона дає достатнє знання і гарантує чистоту віри».

Мікаель відчув деяку ніяковість.

— Тепер я повинна запитати вас, у якому контексті виникла ця розмова?

— Я розмовляв з ним про людину, з якою він зустрічався багато років тому і про яку я