П'єр Адо - Що таке антична філософія?
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
408
Філон, Про окремі закони, II, 46.
409
Марк Аврелій, Наодинці з собою. Роздуми, II, 5, 2.
410
Див.: Hadot P. La Citadelle… — P. 216—220.
411
SVF, I, Ariston, §351—352; Діоген Лаертський, Про життя філософів…, VI, 103.
412
Діоген Лаертський, Про життя філософів, VII, 39, 41. Див.: Hadot P. Les divisions des parties de la philosophie dans l’Antiquité // Muséum Helveticum. — 1979. — T. 36. — P. 201—223; Philosophie, discours philosophique et divisions de la philosophie chez les stoïciens // Revue internationale de philosophie. — 1991. — T. 45. — P. 205—219; La philosophie éthique: une éthique ou une pratique // Problèmes de morale antique / Ed. P. Demont, Fadulté des Lettres, Université de Picardie. — 1993. — P. 7—37. Див. зауваження K. Ієродіяконоу (Ierodiakonou K. The Stoic Division of Philosophy // Phronesis. — 1993. — T. 38. — P. 59—60) які, на мою думку, лише підтверджують зрештою мою інтерпретацію.
413
Фрагменти їх творів зібрані у виданні Ф. Верлі, що вийшло в десяти випусках з двома додатками: Wehrli F. Die Schule des Aristoteles. — Basel, 1944—1959, 1974—1978. Див., також: Lynch J.P. Aristotle’s School. — Berkeley, 1972, а також підсумкову працю: Moreau J. Aristote et son école. — Paris, 1962.
414
Див.: Goulet R. Aristarque de Samos // Dictionnaire des philosophes antiques… — T. I. — P. 356.
415
Див. про це: Hadot І. Seneca… — Р. 40—45.
416
Ioppolo А.-М. Opinione е scienza. — Napoli, 1986. — P. 44—50, 53—54 (надалі цитується як Ioppolo).
417
Ціцерон, Про межі добра і зла, II, 1, 1—4.
418
Платон, Апологія Сократа, 23 b, 38 а, 41 Ь—с.
419
Див.: Lévy С. La nouvelle Académie a-t-elle été antiplatonicienne? // Contre Platon, 1. Platonisme dévoilé… — P. 144—149; Ioppolo, p. 49.
420
Ioppolo, p. 162—165.
421
Ioppolo, p. 139; Іопполо цитує роботу Плутарха «Проти Колота» (1122 с—е).
422
Іорроіо, р. 135—146.
423
Сенека, Благодіяння, II, 10, 1.
424
Іорроіо, р. 203—209.
425
Цицерон, Тускуланські бесіди, V, 11, 33; Лукулу, 3, 7—8.
426
Про еклектизм див.: Hadot І. Du bon et du mauvais usage du terme «éclectisme» dans l’histoire de la philosophie antique // Herméneutique et ontologie. Hommage à Pierre Aubenque / Ed. R. Brague, J.-F. Courtine. — Paris, 1990. — P. 147—162. Про еклектизм в добу Просвітництва, який мислився як позиція, що полягає в самостійному мисленні і не підлягає «авторитетам», див.: Holzhey H. Der Philosoph für die Welt? Eine chimäre der deutschen Aufklärung? // Esoterik nd Exoterik der Philosophie / Hrsg. H. Holzhey. — Basel, 1977. — P. 132.
427
Цицерон, Про долю, 11, 24—25.
428
Див.: Babut D. Du scepticisme au dépassement de la raison. Philosophie et foi religieuse chez Plutarque // Parerga. Choix d’articles de D. Babut. — Lyon, 1984. — P. 549—581.
429
Плутарх, Застільні розмови, І, 2, 613 b.
430
Головне джерело — твори Секста Емпірика. Головні тексти зібрані в: Oeuvres choisies de Sextus Empiticue / Trad. J. Grenier, G. Goron. — Paris, 1948, та Dumont J.-P. Les Sceptiques grecs / Textes chois. — Paris, 1966 (надалі цитується як Dumont).
431
Voelke A.-J. La philosophie comme thérapie de l’âme… — P. 107—126.
432
Секст Емпірик, Піронові тези, III, 280; Dumont, р. 212. А.-Ж. Вельке зближує цю «філантропію» з філантропією античних медиків (Voelke A.-J. La philosophie comme thérapie de l'âme… — P. 109).
433
Секст Емпірик, Піронові тези, І, 27—30; Dumont, р. 13—14.
434
Секст Емпірик, Піронові тези, І, 36—39; Dumont, р. 49; Діоген Лаерцій, IX, 79—88.
435
Діоген Лаерцій, Про життя філософів, IX, 88.
436
Секст Емпірик, Піронові тези, І, 206; І, 188; Voelke A.-J. La philosophie comme thérapie de l’âme… — P. 123 et suiv.
437
Voelke A.-J. La philosophie comme thérapie de l’âme… — P. 116.
438
Секст Емпірик, Проти моралістів, 141—166; Dumont, р. 206—212.
439
Секст Емпірик, Піронові тези, І, 15, 197; Dumont, р. 12, 43.
440
Секст Емпірик, Піронові тези, І, 188–205; Dumont, р. 41—48.
441
Див.: Lynch J.P. Aristotle’s Shool… — P. 154—207; Glucker J. Antiochus and the Late Academy… — P. 373—379.
442
Цицерон, Нові академічні книги, 4, 15—12, 43.
443
Hadot І. Le phoblème du néoplatonisme alexandrin. Hiéroclès et Simplicius. — Paris, 1978. — P. 73—76.
444
Hadot I. Arts libéraux et philosophie dans la pensée antique. — Paris, 1984. — P. 213—261.
445
С. 193 — ефеби — юнаки, що досягнули повноліття і готувались до повноцінного громадянського життя (з 18 до 20 років). Їх навчання включало військову та загальноосвітню підготовку. — Прим. перекладача.
446
Ibid. — Р. 217—218.
447
Goulet R., Aouad М. Alexandros d’Aphrodisias // Dictionnaire des philosophes… — T. I. — P. 125—126; Thillet P. Introduction à Alexandre d’Aphrodise // Traité du Destin. — Paris, 1984. — P. XLIX—L.
448
Lynch J.P. Aristotle’s SchooL. — P. 177—189; Hadot I. Le problème du néoplatonisme… — P. 9—10.
449
Цицерон, Про Оратора, І, 11, 47.
450
Прокл, Коментар на Тімей, Diehl, t. І, р. 76; Festugière, t. І, р. 111.
451
Авл-Гелій, Аттичні ночі, І, 9, 8.
452
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Що таке антична філософія?», після закриття браузера.