Chris Jey - Between angels and demons, Chris Jey

- Та перестань. Я читала про тебе і твоїх друзів. Ви якийсь орден, вартові та захисники людей. Чоловік, якому ти надала медичну допомогу – янгол Камаель. І якщо я правильно зрозуміла, ви з ним разом. Ну, типу, як пара. Ви кохаєте одне одного. Це так очевидно. Те, як ви дивитеся один на одного. Щоправда, я завжди думала, що ангели не здатні відчувати. Адже це логічно. Вони не люди.

- Запам'ятай: у цьому світі немає нічого логічного. Звідки знаєш про наш Орден? – Данте знову взяла ніж. - Мені все більше і більше хочеться замкнути тебе в камері для тортур і дізнатися всю інформацію.

- Спокійно, королева воїнів. Я все це знайшла у Всесвітній павутинні. Є один форум. Там люди, яких ви врятували – пишуть про вас, малюють ваші портрети та шукають ваше місцезнаходження.

- Просто чудово. Тепер ще інтернет підчищати, - Данте попрямувала геть із кухні.

- Стривай, - Джулія схопила її за руку. – Адже ми не договорили. Я хочу залишитись з вами, вивчити вас.

- Зранку ми проведемо з тобою ритуал, щоб дізнатися, звідки твої сили. Це все знання, що ти отримаєш. І ще, - мисливиця викрутила руку Джулії, - не люблю, коли мене хапають незрозумілі люди, - вона пішла.

Цієї ночі Данте так і не змогла нормально виспатися. Тільки під ранок вона поспала півтори години. Прокинувшись, мисливиця, як завжди, вирушила на пробіжку, прийняла душ і поснідала. Потім вона пішла до кімнати, де спала Джулія. Данте хотілося якнайшвидше позбутися несподіваної гості в Ордені. Вона вирішила: що швидше дасть Джулс відповіді на її запитання, то швидше та залишить замок. І тоді Данте зможе зосередитися на полюванні, яке не дасть їй думати про Камаеля.

Дівчина знайшла невелику кімнату, де можна провести ритуал із Джулією. Це була подорож глибинами її підсвідомості. Данте попередила Хлою і Джеймса про те, що потрібно провести ритуал, сама пішла будити Джулію. За годину всі зібралися у вибраній Данте кімнаті.

- Боляче буде? - поцікавилася Джулія, коли сідала в коло з лаванди на підлозі.

- Так. Це пекельний біль, - відповіла Данте. Вона сіла навпроти дівчини. - Ти вже передумала?

- Ні, боляче не буде, - втрутилася Хлоя. – Данте любить жартувати з новачками.

- Так. Це я так друзів заводжу. Запитай Джеймса, як ми потоваришували, - мисливиця усміхнулася. – Це ще одна цікава і кривава історія.

- Вона хотіла мене вбити, - відповів маг. – Джуліє, Данте буде твоїм якорем із цим світом. І вона бачитиме те саме, що й ти. При небезпеки вона витягне тебе з твоєї підсвідомості.

- Небезпеки? Ви ж сказали, що процедура безболісна.

- Бачиш, вони теж так друзів заводять, - усміхнулася Данте. - Не хвилюйся, все буде добре. Якорем мені бути не вперше. Давайте вже починати. Я маю ще багато справ. І, Джеймсе, не впускай сюди Кріса. Він ритуал не схвалить. Не хочу знову лаятись з ним. Приступимо, - Данте заплющила очі, те ж зробила Джулія.

Хлоя почала читати заклинання. Через хвилину Джулс відчула, як провалюється у прірву. Але вже за мить вона відчувала землю під ногами. Дівчина разом із Данте поринула у свою підсвідомість. Весь ритуал зайняв у Хлої хвилин п'ять.

- Де вони? - до друзів увірвався Кріс. Побачивши Джулію з Данте, він наполягав на припиненні обряду.

- Кріс, тобі краще піти, - відвів його подалі Джеймс. – Данте просила не впускати тебе.

- Навіть не сумніваюся у цьому. Вона завжди робить, що хоче. Припиніть обряд. Зараз же! - скомандував Кріс.

- Ти не указ нам. Тут головна Данте, – відповів Джеймс. - Прошу ще раз: йди. Не примушуй застосовувати до тебе силу.

- Можеш спробувати, - очі Кріса із сірих стали золотаво-жовтими.

- Мені твій вовк не страшний.

- Хто така Кассандра? – почули чоловіки голос Данте. Вона разом з Джулією прийшли до тями. Джулс важко дихала. Дівчині здавалося, що їй не вистачає повітря. - Не панікуй, - Данте сіла біля неї. - Дихай повільно. Все гаразд, ти в безпеці. Це був лише спогад. Не ти була на багатті. Зроби пару глибоких вдихів. Все нормалізується. То, хто така Кассандра? - звернулася вона до Кріса.

- Чому ти назвала це ім'я? - перевертень підійшов ближче.

- Я побачила її у спогадах Джулії. Це висока кароока дівчина з волоссям...

- Кольору стиглої пшениці, - перебив подругу Кріс.

- Значить, ти знаєш. Кріс, хто вона така? Ми бачили, як її спалили на багатті. Не знаю чому, але вона дуже злиться на тебе.

- Кассандра кохання всього мого життя. А я покинув її.

- Тепер це багато що пояснює, - продовжила Данте. – Причина, через яку Джулія переслідувала нас – ти.

- Що? – здивувався Кріс. – Про що це ти?

- Джулія Райт – твій нащадок. Ось чому при астральному переміщенні вона завжди опинялася біля тебе.

- Не правда. Ти теж там була, і не ти одна.

- Правильно. Але згадай, вона з'являлася і тоді, коли ти був один. Кріс, Джулія твоя багато разів правнучка. Ви пов'язані із нею.

- Що у вас було з Кассандрою? - запитала Джулія. - Вона ж була відьмою, правда?

- Так. Найсильніша з усіх, кого я знаю. Я не хочу про неї говорити, вибачте, - Кріс швидко покинув кімнату.

- Мені потрібні відповіді, - Джулія вирішила розпитати Крістофера про Кассандру, і пішла слідом.

- Я поговорю з ним, - звернулася Данте до Джулії. - А ти допоможи поки що Хлої і Джеймсу все тут прибрати. І відпочинь. Подорож такою кількістю спогадів вимотує.

- Але…

- Жодних «але», - суворо заперечила Данте і пригрозила дівчині. - Ти повинна знати дещо про Крістофера Едвардса - він перевертень. Не буди вовка в ньому.

- Ну так, ти ж вся така безстрашна і не боїшся ні перевертнів, ні демонів, взагалі нікого, - уїдливо сказала Джулія. - І як ти тільки ходиш цією грішною землею вся така суперкрута?

- Своїми чарівними ніжками. На відміну від тебе, я знаю, що робити, коли нападає монстр. І знаю, як утихомирити перевертня. А ти, якщо ще раз розмовлятимеш зі мною таким тоном, пошкодуєш про це. У цьому замку треба боятися мене, а не монстрів. Від них знаєш, чого чекати, а від мене ні, – Данте вирушила за Крісом.