Кулик Степан - Яничари, Кулик Степан

Інспектор Левінсон зітхнула.

— Якщо відповідь не займе багато часу. Вест, клянуся… минулим… там — куди ми поїдемо, не лише запитуватимуть, а й охоче відповідатимуть. У повному обсязі і про все, що тебе зацікавить.

— Це особисте.

— Навіть так? Цікаво.

— Скажи, тебе еннемі завербували після закінчення Оджака, чи ти й там уже була їхнім агентом?

Дівчина задумливо подивилася на Климука, ніби зважувала варіанти і ніяк не могла вирішити: чи варто говорити правду, чи ні. Потім якась невловима тінь ковзнула по її обличчі, і Тоня тихо запитала:

— Весте, як ти думаєш: скільки мене років?

— А хіба ми не ровесники? У Оджаку навчальні орти формувалися за віком.

— Пластика.

— Правда?

— Дивне питання від людини, яка кілька діб хизувалась обличчям і фігурою Вільяма Смаяла, — знизала плечима інспектор Левінсон.

— Я тебе зрозумів… — мічман Климук смикнув щокою. — Можеш не відповідати. Уже не має значення...