Володимир Худенко - Olya_#1
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
[ ENABLE / DISABLE]
…
Оля зиркнула на Асланоглу дещо здивовано, але тут же знов змінила вираз обличчя на той самий показово приязний.
admin:
І багато їх?
Таких сплячих кораблів?
[ ENABLE / DISABLE]
…
Асланоглу понуро зітхнула.
nur_aslanoglu:
Не знаю. Точно знаю, що, наприклад, поблизу туманності Орла бовтається щось на зразок цілої мертвої ескадри. Цивільні зорельоти не допускають туди з самої війни — нібито через страшенний фон та небезпеку зараження, але насправді через ті кораблі. Я знала людину, котра особисто їх бачила.
[ ENABLE / DISABLE]
…
— Я можу порадити вам одну річ, — мовила Оля після хвилі задуми.
— Справді?
nur_aslanoglu:
Але «Кальонова» — це щось узагалі немислиме! Узагалі кораблі проекту «Орлан»… Я не уявляю собі, як автономне функціонування таких потужних, смертоносних і зрештою просто ВЕЛЕТЕНСЬКИХ зорельотів десь у закутках галактики можна було так довго приховувати. І, як не дивно, це не все, що мене непокоїть.
[ ENABLE / DISABLE]
…
- Є один комунікаційний дрім, — Оля всміхнулась і легенько підморгнула капітанові, — особистий, для двох. Але він потребує тонких налаштувань.
admin:
Є ще щось?
[ ENABLE / DISABLE]
…
— Зізнаюсь чесно — я сама його оптимізовувала, — Оля соромливо крутнула головою. — Нікому ні слова, але ми з чоловіком… Ну — моїм хлопцем…
nur_aslanoglu:
Янь.
Перейду з Вашого дозволу до третьої частини Вашого питання. Цей політ мав бути патрульний. Весь екіпаж уже в курсі, я думаю, Ви також знаєте — ми мали витягти з халепи галактичний круїзний лайнер. Так думала і я. До тої миті, поки ми не пристикувались на орбіті Марса і на палубу не ступив командор Янь. Ви знаєте щось про нього?
[ ENABLE / DISABLE]
…
admin:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Olya_#1», після закриття браузера.