Vladyslav Derda - Людина у човні, Vladyslav Derda

Біллі поглягув на Матіаса. Це надприємна і водночас жорстока реальність, про таке пишуть лише в книгах, вигадують для автори, але це не вигадка це реальність, якою б вона не була!

Матіас побачив, як Біллі поглянув на нього, мабуть є результат подумав собі він. Я так довго цього чекав, невже я дізнаюся хоч щось, він повністтю тремтів всередині, але ззовіні, як завждт був непорунеою глибою.

- Ти хочеш сказати, що це син моєї Харпер?

- Біллі я нічого не хочу сказати, за мене вже все сказали архівні документи що лежать на моєму столі! 

- Артуре, він зараз поруч, просто навпроти мене! 

- Ти ж сказав, що він для тебе як син, то ось вітаю тебе, у тебе є син! 

- Чекай а хто зробив так, що його перейменували? Чому він став Матіасом?

- Ну є тут одна цікава зачіпка!

- Яка? 

- Його дядько! 

- Який дядько? Невже це справді? - проказав він про себе, розуміючи, що Барст не збрехав, коли назвався Матіасовим дядьком. - Нічого продовжуй, хоча стривай, здається я зрозумів. Він не помер?

- Так, він не помер! - підтвердив його здогадку Левітт. - Вірніше він помер для всіх під ім'ям Маріус Маркграф, проте народився для світу під новим ім'ям Девін Барнст!

- От мерзотник! - нестримав люті пресвітер.

- Та не кажи, ще й який. Він змінив ім'я собі і малюку!

- Навіщо? Чому не повернути було його Харпер?

- Цього я тобі не скажу, як там було насправді знає тільки Бог, у тебе із Ним добрі стосунки тож, як варівнт можеш поспитати!

- Так і зроблю! - погодився Біллі.

- Почав нове життя після війни, а малюк разом з ним, щоправда він не забрав його з собою, він залишив його в дитячому будинку, але що там вже вдієш, виставу зіграно!

- Як тобі вдалося усе це дізнатися? Ми з Харпер шукали все життя, ти допомагав нам шукати, але ми не могли знайти Карлстена!

- Справа в тому, що зараз стало більше свободи, архіви привідкрили свої двері до багатьох таємниць. До того ж ми шукали Карстена, але аж ніяк не Матіаса!

- І це правда, це Бог відповів на молитви через стільки років, щось неймовірне!

- Як то кажуть краще пізно ніж ніколи. Тепер залишається розповісти усе Карстену чи Матіасу і Харпер про все це, думаю ти як ніхто інший з цим впораєшся!

- Син, так краще! - зазначив Грін. - Але, як поснити це безумство, бо це просто якесь безумство!

- Згоден з тобою, але ось вона правда, яку ти хотів знати. Я радий, що я допоміг тобі і знайти, але що з нею робити я навіть не уявляю. Здається ця історія нечиста, я спробую ще щось знайти, але основне знайдено, інформацію дуже сильно прикрита, видно він добре проплатив, щоб вона такою і залишилася!

- Як це все з'єднати в одне? Може це він його і викрав?

- Я не здивуюся Біллі, вже нічого мене не здивує, впевнений, що ти придумаєш щось, як ще щось знайду то зателефону!

- Так, але не сюди, краще до Харпер! - застеріг його Біллі.

- Зрозумів тебе ну що ж доброго вечора друже!

- Дякую Артуре, я твій боржник в хорошому сенсі!

- Облиш, я радий тобі допомогти!

- Дякую!

- Бувай!

Біллі поклав слухавку, продовжуючи сидіти і намагався скласти пазли в своїй голові, але зрештою нічого не виходило, як би він не намагався їх там скласти.

- Ну що там? - нетерпляче запитав Матіас.

- Телефонував Артур! - відповів він.

- Та Я це зрозумів але що він сказав є якийсь результат? Знайшов щось про моїх батьків? 

- Знайшов Матіасе! - Біллі зітхнув одночасно усміхнувшись.

- Ну ж, розповідай, чи щось не так? 

- Я навіть не знаю, як розповісти! - з пресвітером таке вперше, він вперше в житті не знаходив слів.

- Як вже є, але не нудь мене, розповідай, я так довго цього чекав! - мать я ж дивився дитячими очима на Біллі.

- В мене є для тебе кілька новин. Але не знаю з якої саме почати! 

- З будь-якої, почни з будь-якої я хочу знати все, щоб там не було!

- Гаразд. Отже перше, те що Барнст представився твоїм рідним дядьком - це правда, нажаль чи на щастя, мабуть нажаль!

- Барнст насправді мій дядько? Тобто він казав правду? І це була не маніпуляція?

- Тоді він сказав тобі правду, не знаю що ще він тобі говорив але те, що він є твоїм дядьком це правда!

- Важко в це вірити! - Матіас похилив свої очі в роздумах.

- Це ще нічого є речі в які повірити ще важче! - додав Біллі.

- Які саме?

- Є хороша новина, твоя мама жива. Ще краща новина - вона тебе любить і любила усе все життя, шукала тебе і чекала на тебе, нарешті настане той довгоочікуваний момент коли вона тебе знову обійме! - він ледь стримався, щоб не заплакати.