Олександра Малінкова - Принц Єгипту, Олександра Малінкова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Що побажаєте? – Запитав знайомий голос, висмикнувши її з «минулого».
-Ти сьогодні за бармена? – Пошепки запитала вона, коли підійшла її черга.
– Які різноманітні у тебе обов’язки: працівник ресепш, рятівник, бармен, мій власний охоронець, не здивуюся, якщо і вечерю готував ти.
- Віскі з содовою? – Холодно запитав, вражений її досить в’їдливим припущенням.
- Ні, не вгадав, кока-колу, - вона заправила за вушко прядку, яка від вітру впала на обличчя.
- Пані має на увазі спрайт? – Наголосив він і дістав з холодильника пляшку з напоєм і чистий келих, явно проігнорувавши брюнетку поряд, яка вже почала надувати свої пухкі губки.
- Ні, я попросила саме колу, - завередувала Марина, намагаючись перетягнути на себе якомога більше його уваги.
- Мені здається що кофеїн в складі напою буде досить недоречним в такий пізній час. Переживаю, щоб твою п’яту точку не потягнуло знову на пригоди. Я сьогодні не зможу, в мене інші плани на вечір і на ніч теж. – Він зухвало усміхнувся і протягнув їй повний келих спрайту.
- Ти думаєш, що я не знайду те що хочу в цьому готелі, якщо поставлю за мету? - Роздратовано процідила вона.
- Я вже зрозумів, що пані досить вперта, не треба нагадувати мені це кожного разу.
- Тоді позбав мене своєї присутності на період моєї відпустки! – Випалила вона.
- Легко! – Відповів і переключився на інших відвідувачів. Став за допомогою шейкера змішувати різні алкогольні коктейлі на замовлення. Інші дівчата швидко витіснили її, зайнявши місце Марини.
Досить роздратована Марина повернулася до сцени. Зайняла столик. Час від часу вона спостерігала за молоденькими дівчатами в коротеньких сукнях з яскравим макіяжем, які легко знайомилися та фліртували з чоловіками різних національностей та віку. Випивали і веселилися. Навіть при всьому своєму бажанні, вона б не змогла поводитися так. Напевне виховання теж відіграло значну роль. Та і увесь її досвід зводився до двох чоловіків на стосунки з якими вона витратила майже шість років свого життя. Що вже казати про вечірки чи клуби, там вона була від сили двічі та й то у супроводі свого хлопця.
Декілька раз вона обережно поглядала на Феріта. Той увесь час був у компанії дівчат. Шуткував і посміхався. Досвідчено вправлявся з шейкером виробляючи з останнім всілякі фокуси, пригощав дівчат коктейлями. Дівчата не зводили з нього поглядів, кожна намагалася заволодіти його увагою, кокетували на повну, виставляючи свої спокусливі принади. Тільки й того, що не вискакували з своїх коротеньких суконь.
Потім її погляд переключився на зрілу особу, яка зайняла зарезервований VIP-столик попереду, майже перед самою сценою. До неї одразу підбіг хлопчик-бармен, вона щось прошепотіла йому й поклала до кишені фартуха одну з купюр. Хлопець зайшов за барну стійку де був Феріт, перекинувся з ним парою-трійкою слів і підмінив за стійкою, щойно той закінчив робити коктейль.
Її рятівник поставив келих на підніс і попрямував до столика тої особи.
Пані була досить зрілою, з короткою стрижкою у дорогій темно-синій шовковій сукні. Шию і вуха її прикрашали масивні прикраси. Щойно Феріт наблизився й поставив поряд з нею її напій, вона жестом вказала йому сісти.
В світлі ліхтарів було добре видно його обличчя, яке було спокійним і майже нічого не виражало. Але тим не менш на запрошення він відповів позитивно і сів поряд, відкинувшись на спинку стільця, поклавши сильні руки на стіл.
Жінка накрила його руку своєю. Феріт одразу зреагував на цей жест і рівно сів, обережно зняв руку залицяльниці, поклавши її на стіл.
«Ось він який улюбленець жінок – Феріт!»: Марина зробила гіркий висновок і розчаровано відвернулася.
Та все ж на довго її не вистачило. Вона повернулася в ту мить, коли Феріт різко скочив з свого стільця й пішов геть. Явно не у напрямку бару. Дама явно лишилася не задоволеною таким результатом. Вона випила коктейль, але алкоголь не подіяв розслаблююче. Вона ще й досі напружено потирала руки одна об одну. Потім покликала підлітка, який тинявся поряд та жестом змусила його сісти так само, як і свого часу Феріта. Тільки під столом протягнула йому щось.
А вже через хвилин десять біля бару закрутилася бійка.
Після бійки навколо зрілої особи з VIP розвернулася справжня драма. Навіть музику приглушили. Вона верещала й показувала у напрямку бара. Невже коктейль не догодив?
На вереск пані прибігли службовці готелю, явно не останньої ланки. У чорних костюмах і білосніжних сорочках. Той що молодше зайшов за барну стійку, туди де в декількох метрах стояв Феріт з льодяним виразом на обличчі, склавши руки на грудях.
Службовець став порпатися під стійкою і нарешті дістав дороге жіноче портмоне.
Натовп загомонів, всі витріщилися на Феріта.
Пані одразу оживилася та радо схопила свій гаманець.
А чи не ту саму річ вона передала хлопцю? І чи не через цю річ зчинилася показова бійка біля стійки бару?
Хто ж ти Феріте? Невинна жертва безпідставних звинувачень. Чи хижак, що обирає на вечерю нову жертву…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Принц Єгипту, Олександра Малінкова», після закриття браузера.