Васильченко С. В. - Авіаційний гурток, Васильченко С. В.
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- А я читав, що один вчений подавав таку думку: зробити таку гармату, щоб стріляла на сотні верстов, і зробити велике ядро, в якому можна було сидіти людям.
- Зажди, а чим би вони дихали там?..
- А дихали б вони он як...
З біноклем у руках, з блискучими значками на грудях сиділи на рові Петро й Андрій. Дивились у бінокля на Марс, говорили про те, що, певне, живуть там якісь живі створіння, можливо, розумні, що колись людський розум дійде до того, що знайде спосіб, як завести зносини з цією планетою, що невпокійний людський дух, раз пробудившись, вже ніколи не перестане пориватися туди.
- Може, багато буде невдач, катастроф, жертв, але це не спинить уже людину! - казав Петро.
- А ні! - згодився Андрій.- Ти ж таки подумай побути там, де ще ніхто ніколи в світі не бував! Дізнатись про таке, про що, поки світ стояв, поки жили люди, ніхто не знав, не відав!..
- Подумаєш - аж мурашки полізуть... Здається, все б за це віддав, все покинув...
- Так... є за що хоч би і вмерти!..
Затихли, задумались.
- Я тепер розумію того Ікара, що не послухався батька і полетів до сонця...
- Якого Ікара?
- А ти хіба не читав? Це є така стародавня казка...
І Петро почав розповідати одну з відомих найкращих старогрецьких легенд про того відважного хлопця, що рискнув життям, щоб побачити сонце, полетів до нього і впав у море.
А Марс вибирався над лісом все вище й вище.
_____________
ПОВІСТІ
АВІАЦІЙНИЙ ГУРТОК
Вперше надрукована 1925 р. у Харкові під назвою «Молоді авіатори» (у співавторстві з Л. Пахаревським).
В архіві письменника зберігаються записи, де зафіксовано один з варіантів назви повісті - «Мрії» (од. зб. 28).
1928 р., вміщуючи «Авіаційний гурток» у «Повній збірці творів», Васильченко вилучив з нього перші чотири розділи, що належали Л. Пахаревському.
Написаний «Авіаційний гурток» на вимогу часу, немовби у відповідь на лист ЦК КП(б)У про організацію на селі тижня Військово-Повітряного Флоту СРСР з метою ознайомлення селянства із значенням, яке він мав для оборони Радянської республіки та господарсько-культурного її будівництва.
Повість, за задумом автора, мала передусім виконувати агітаційну роль, заохочувати юнаків та дівчат до освоєння нових професій. Про те, що «Авіаційний гурток» справді впливав на вибір життєвого шляху молоді, красномовно свідчить такий факт. Улітку 1940 р. до редакції «Літературної газети» завітав молодий пілот родом із Сибіру. Він сказав, що десять років тому в його рідному селі школярі прочитали повість «Авіаційний гурток» у перекладі російською мовою. Твір так захопив їх, що вони організували в себе такий самий гурток. Діти будували авіамоделі, влаштували зустріч з пілотом, а коли закінчили школу, троє пішло в авіацію. Один із цих хлопчаків і був льотчик, котрий зайшов до редакції «Літературної газети», щоб розшукати письменника, якому був вдячний за вибір професії (Мартич Ю. Краплі золотого дощу, К., 1957, с. 127-128).
Подається за вид.: Васильченко Степан. Повна збірка творів, вид. 3, т. 2, с. 97-171.
_____________
Васильченко С. В.
АВІАЦІЙНИЙ ГУРТОК
Повість
243
Друкований текст для вичитування взято з:
Степан Васильченко. Оповідання. Повісті. Драматичні твори. Київ, «Наукова думка», 1988.
Серія «Бібліотека української літератури»
Відмінна якість:
електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!
© Остаточне вичитування, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2021
© Електронна бібліотека
класики української та світової літератури «Відкрита книга»
2021
1 - Чемберлен Остін (1863-1937) - англійський політичний діяч. У 1927 р. був одним з ініціаторів розриву дипломатичних зв’язків з СРСР.
2 - Тропар - в православному богослужінні назва молитовного вірша для співу, що прославляє якесь свято або святого.
3 - «...Раз в крещенский вечерок ...» - початкові рядки з поеми В. Жуковського «Світлана».
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Авіаційний гурток, Васильченко С. В.», після закриття браузера.
