Ірина Заблоцька - Еліксир помсти, Ірина Заблоцька

Глава 10. Відлуння дому

Через кілька місяців після того, як Вероніка та Каріна облаштувалися в новій країні, Каріні довелося ненадовго повернутися додому, щоб вирішити деякі особисті питання. Ця поїздка стала для Вероніки не лише періодом самотності, але й можливістю отримати свіжу інформацію про своїх зрадників.

Повернувшись, Каріна одразу зустрілася з Веронікою. В її очах читалася втома, але водночас і якась нова рішучість.

"Я бачилася з деякими нашими спільними знайомими," – почала Каріна, обережно підбираючи слова. "І, звісно, новини про 'трагічну загибель' Тетяни все ще обговорюються."

Вероніка сиділа навпроти, її обличчя залишалося незворушним. Вона вже давно навчилася ховати свої справжні емоції.

"І що ж вони?" – тихо запитала вона.

Каріна зітхнула. "Олександр... він нібито дуже сумує. Влаштовує поминальні обіди, виглядає вбитим горем. Але, знаєш, Вероніко, в його очах немає справжньої печалі. Скоріше... полегшення."

Вероніка ледь помітно стиснула кулаки. Це підтверджувало її найгірші підозри.

"А Ірина?" – запитала вона, намагаючись зберегти спокій у голосі.

Каріна завагалася. "Ірина... вона поруч з ним. Постійно. Вони стали ще ближчими, ніж раніше. Кажуть, він дуже на неї покладається у веденні бізнесу."

Гнів ледь помітно блиснув в очах Вероніки. Вони не лише зрадили її, але й безсоромно зайняли її місце.

"Більше того," – продовжила Каріна, її голос став тихішим, – "подейкують, що вони планують одружитися. Невдовзі."

Ця новина вдарила Вероніку, як грім серед ясного неба. Одруження. Вони збираються узаконити свою зраду, закріпити своє "щастя" на її руїнах.

"Вони не довго радітимуть," – тихо промовила Вероніка, її голос став крижаним. "Я обіцяю тобі."

Каріна співчутливо подивилася на подругу. "Я знаю, мила. Але будь обережна. Не дозволь ненависті засліпити тебе."

"Ненависть – це моя рушійна сила зараз, Каріно," – відповіла Вероніка, її погляд був сповнений рішучості. "І я використаю її до останньої краплі."

Каріна розповіла й інші новини з дому – про стан її колишнього бізнесу, про реакцію спільних знайомих на її "смерть", про дрібні зміни в місті. Ці віддалені відлуння минулого були для Вероніки одночасно болючими та корисними. Вони допомагали їй тримати руку на пульсі подій, готуючись до свого повернення.

Поїздка Каріни додому стала важливим етапом. Вероніка отримала необхідну інформацію, яка підтвердила її наміри та розпалила її жагу помсти з новою силою. Тепер вона знала, що час діяти наближається.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍