Alina Slynko - СвІт Без Меж, Alina Slynko

Розділу 9: "Останні моменти перед явленням"

Андрій стояв у центрі площі, спостерігаючи, як усе навколо ніби завмерло, але не зникло.

Годинник на вежі показував час, але стрілки більше не рухалися. Повітря відчувалося, але його не було чути.

"Світ більше не залежить від звичних законів." 

Люди на вулицях стояли мовчки. Вони не намагалися щось змінити—вони просто чекали.

Дехто опустив голову, дехто вдивлявся у далечінь, ніби вже бачив те, що має прийти.

"Це вже не страх. Це прийняття."

Небагато залишилось тих, хто ще сумнівається. Вони не тікають, але їхні погляди сповнені тривоги.

Хтось стискає руки, ніби утримуючи себе від кроку. Вони розуміють, що вибір більше не відкладається.

"Ті, хто не прийняв правду, більше не можуть сховатися."

Андрій вдивляється у їхні обличчя, але більше не відчуває потреби пояснювати їм істину. Вона вже тут.

Він знає—ті, хто ще вагаються, скоро побачать відповідь.

"Це останній шанс. Після цього вибору вже не буде."  

Небо стало не просто темним—воно більше не мало звичної текстури. Зірки стали блідішими, як віддалені спогади.

Земля більше не відчувалася під ногами, але вона все ще була там.

"Світ більше не утримує тих, хто не прийняв істину."

Вітер перестав рухати гілки дерев, але їхні тіні все ще були.

Ті, хто прийняли істину, більше не звертають увагу на ці знаки—вони вже знають, що все йде за задумом.

"Якщо світ завершує свою стару форму, що буде далі?"

На площі старий сидів, як завжди, але цього разу його присутність відчувалася сильніше.

Він більше не давав порад, не ставив питань—його погляд був спрямований на простір перед собою.  

Андрій сів поруч, вже не питаючи. Він просто слухав.

"Світ більше не може підтримувати заперечення. Тепер є тільки істина."

"Якщо я приймаю це, то що буде далі?"

Старий не відповідає словами—він просто дивиться вперед.

Це момент, коли вже немає потреби в словах.

"Ти побачиш сам."
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍