Джеймс С. А. Корі - Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі

Еймосе, затягни паски. П’ять хвилин до поганців. — Тоді

пере мкнувся на канал із кабіною пілота: — Алексе, що скажеш?

— Мені віриться, що вони пошкодили собі корабель, — відповів

Алекс, розтягуючи слова на манір мешканців Долини Маринера.

— Схоже, з цим згодні всі, — сказав Голден.

— Це трошки заважає утікати.

Першими Долину Марінера колонізували китайці, індійці

й техасці. В Алекса була темна шкіра і чорне, як смола, волосся

індійця. Маючи земне походження, Голден щоразу бентежився, чуючи перебільшено техаський акцент від людини, котра мала

б, як підказував йому мозок, говорити з пенджабським.

— І полегшує нам день, — відповів Голден, завантажуючи

пульт керування боєм. — Приведи нас до відносної зупинки за

десять тисяч кеме. Пофарбую їх лазерним прицілом й увімкну

гармати точкового захисту. Але ти також відчини зовнішні люки

стволів. Нема причин не виглядати загрозливіше.

— Слухаю, кеп!

Наомі розвернула до Голдена крісло й усміхнулася.

— Бій із космічними піратами. Як романтично.

Голден не зміг втримати усмішки у відповідь. Навіть

у комбінезоні марсіянського флоту, який був на три розміри

закороткий і на п’ять заширокий для її видовженої і тонкої

поясанської статури, вона все одно була вродливою. Довге

і кучеряве чорне волосся стягнуте на потилиці у пишний хвіст.

У ній вражаюче змішалися азійські, південноамериканські

й африканські риси, що було незвично навіть для такого

плавильного казана, як Пояс. Голден зиркнув на затемнену

панель, де відображався шатен із ферми в Монтані, й відчув себе

порівняно з ним дуже пересічним.

— Ти ж знаєш, як я люблю все, що спонукає тебе вимовляти

слово «романтично»... Але, на жаль, мені бракує твого

ентузіазму. Ми почали з порятунку Сонячної системи від

жахливої космічної загрози. І скотилися до цього?

Голден добре знав тільки одного копа, та й того недовго. Під

час грандіозної і прикрої низки катастрофічних подій, яку тепер

коротко називали «Інцидент на Еросі», Голден ненадовго

об’єднав свої сили з худим, сірим, жалюгідним чоловіком на ім’я

Міллер. На час їхньої зустрічі Міллер уже кинув свою офіційну

роботу, щоби з головою поринути в розшуки зниклої безвісти.

Вони ніколи не були справжніми друзями, але їм удалося

порятувати людство від знищення через самонавіяну соціопатію

однієї корпорації та віднайдену космічну зброю, яку впродовж

усієї людської історії плутали із супутником Сатурна. Принаймні

за цими стандартами їхня співпраця була успішною.

Голден шість років був офіцером піхоти. Він бачив, як люди

помирають, але тільки на екрані радара. На Еросі бачив, як

загинули тисячі людей — зблизька і жахливим чином. Кількох

він убив сам. Отримана доза радіації означала, що він постійно

мусить приймати ліки, аби рак не розквітнув у його тканинах. Та

зрештою Голден перетерпів менше за Міллера.

Завдяки Міллеру позаземна інфекція сіла на Венеру, а не на

Землю. Але це її не вбило. Якою заплутаною не була б

перехоплена програма іншопланетян, вона досі тривала під

товстим хмарним покривом тієї планети, і ніхто поки що не зміг

запропонувати переконливіші наукові висновки, ніж «Гм, дивно».

Порятунок людства коштував життя старому, втомленому

детективові з Поясу.

Порятунок людства дав Голдену змогу працювати на

Об’єднаний Пояс Астероїдів і вистежувати піратів. Навіть

у невдалі дні він нагадував собі, що отримав найкращу угоду

з можливих.

— Тридцять секунд до перехоплення, — озвався Алекс.

Голден повернув думки до реальності й викликав машинне

відділення.

— Ти добре пристебнувся, Еймосе?

— Еге, кеп. Готовий. Сподіваюся, мою дівчинку не

розстріляють.

— Сьогодні ніхто ні в кого не стріляє, — відповів Голден після

того, як закрив канал.

Наомі почула й запитально підняла брову.

— Наомі, встанови зв’язок. Хочу викликати наших нових

друзів.

За секунду на його панелі з’явилося вікно керування зв’язком.

Він спрямував вузькопроменеву передачу на піратський

корабель і зачекав, поки індикатор зв’язку загорівся зеленим.

Після цього проголосив:

— Невпізнане легке вантажне судно, прийом, це Джеймс

Голден, капітан ракетного фрегата «Росинант» Об’єднаного