Джеймс С. А. Корі - Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
у кишеню.
Голден підійшов до трапа, який простягався вздовж кіля
кораб ля, і викликав ліфт. У дальньому польоті піратський
корабель-утікач міг витримати тільки близько однієї g, тому
Голденів пілот Алекс Камаль ішов курсом на перехоплення на
1,3 g. За прискорення вище однієї g користуватися трапом було
небезпечно.
За кілька секунд палубний люк із дзенькотом відчинився, і ліфт, стогнучи, зупинився біля його ніг. Голден ступив на нього
й натиснув кнопку машинного відсіку. Ліфт почав повільний
спуск шахтою. Палубні люки відчинялися з його наближенням
і зачинялися, щойно він проїжджав.
Еймос Бертон був у майстерні, на рівень вище машинного
відсіку. На верстаку перед ним лежав напіврозібраний прилад
складної конструкції, в якому Еймос щось паяв. Сірий
комбінезон, замалий на кілька розмірів, натягувався на його
широких плечах, коли він рухався. Стара назва корабля —
«Тачі» — досі вишита на спині.
Голден зупинив ліфт і сказав:
— Еймосе, камбуз не працює.
Не відриваючись від роботи, Еймос нетерпляче махнув
широкою рукою. Голден зачекав. За кілька секунд паяння Еймос
нарешті поклав інструмент і обернувся.
— Так, не працює, бо я висмикнув з нього цю малу
хріновину, — механік показав на прилад, який паяв.
— Можеш поставити її назад?
— Нє, поки нє. Не закінчив роботу.
Голден зітхнув.
— Невже так важливо вимикати камбуз, щоби полагодити це
прямо перед боєм із кровожерною зграєю космічних піратів?
У мене вже дуже болить голова, і я був би вкрай вдячний за
горнятко кави перед тим, як, ну, шариш, вступати у бій.
— Ага, важливо, — кивнув Еймос. — Тобі розжувати? Чи
повіриш на слово?
Голден кивнув. Хоча він не дуже сумував за роками служби
у земній піхоті, але ловив себе на думці, що тужить за
цілковитою повагою до ієрархії. На «Росинанті» посада капітана
мало значно туманніше визначення. Заміна проводки була
обов’язком Еймоса, і він опирався би думці, що повинен щоразу
інформувати про неї Голдена.
Голден не став наполягати.
— Добре. Але краще б ти попередив мене заздалегідь. Я буду
поскрипувати без кави.
Еймос розтягнув губи в посмішці й натягнув кепку на свою
майже лису голову.
— Ну то, кеп, бляха, я ж тебе підстрахував, — механік
розвернувся і взяв з лавки важкий металевий термос. — Тут
ензе. Наварив, перш ніж усе знеструмити.
— Еймосе, я прошу вибачення за все погане, яке щойно про
тебе думав.
Еймос відмахнувся й повернувся до роботи.
— Бери. Я вже чашку випив.
Голден заліз назад у ліфт і піднявся до командної палуби, затиснувши термос в руках, неначе рятувальний круг.
Наомі
сиділа
за
сенсорно-комунікаційною
панеллю,
відстежуючи перебіг переслідування піратів-утікачів. Голден
одразу ж помітив, що вони були значно ближче, ніж
передбачали надіслані йому попередні обчислення. Він
пристебнувся в колисці перед пультом бойових дій. Відчинив
найближчу шафку і, здогадуючись, що вони ось-ось можуть
опинитися за низької гравітації або взагалі у вільному падінні, витягнув питну колбу для кави.
Наповнюючи її через соску термоса, Голден поцікавився:
— Ми наздоганяємо надто швидко. В чому справа?
— Піратський корабель дуже сповільнився після початкового
прискорення в одну g. Вони загальмували до половини g на
кілька хвилин, а хвилину тому взагалі зупинили прискорення.
Комп’ютер підхопив якісь коливання у вихідній потужності саме
перед їхнім сповільненням, тому гадаю, ми надто старанно їх
наздоганяли.
— У них зламався корабель?
— Так, у них зламався корабель.
Голден зробив великий ковток із колби, обпікши язика, і не
звернув на це уваги.
— Скільки тепер до перехоплення?
— П’ять хвилин, не більше. Алекс чекав, щоб здійснити
остаточне гальмування, коли ти піднімешся й пристібнешся.
Голден натиснув кнопку загального зв’язку і сповістив:
—
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вiйна Калiбана, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.