Ернст Юнгер - Наближення. Наркотики і сп'яніння, Ернст Юнгер

Створити кокаїн вдалося близько 1860 року у знаменитому Ґеттинґенському інституті Велера[57], однієї зі скриньок Пандори нашого світу. Це осадження й концентрація активних речовин із органічних субстанцій пронизує все XIX сторіччя; воно почалося з екстрагування морфіну з макового соку двадцятирічним Зертюрнером, який таким чином винайшов чи, радше, випустив у світ перший алкалоїд.

Як скрізь при наближенні до світу титанів, так само й тут зростає концентрація й випромінювання. У цей світ вступають сили і речовини, які хоч і були добуті з природи, але є надто сильними й надто різкими для природного сприйняття, тож якщо людина не хоче себе знищити, їй варто триматися на відстані та виявляти особливу пильність. Ці сили й речовини є видимими модифікаціями входу до нового духовного світу.

Бродіння, дистиляція, осадження і врешті добування з органічної субстанції матерії, що випромінює. З цього починається XX сторіччя: у 1903 році — відкриття радію і полонію, в 1911 році — Нобелівська премія для подружжя Кюрі за виділення чистого радію, добутого з величезної кількості йоахімстальського уранініту[58]. Цей Йоахімсталь був переданий американцями росіянам, де ті видобували радіоактивний матеріал у великій кількості.

Кожен перехід є водночас зламом, кожен здобуток — також і втрата. Де в глибинах ще не прийшло усвідомлення, але є відчуття, біль особливо сильний — насамперед там, де ще страждають від відступу богів перед титанами. Судження відрізняються там, як день і ніч. П'єра Кюрі зараховують до перших жертв моторизованого транспорту (помер 1906 року). Леон Блуа[59] тішився у зв'язку з цією новиною про «розчавлення огидного мозку».

Ґете розглядав колір як пригоду світла, ми можемо, за аналогією, розглядати сп'яніння як тріумфальний хід рослин крізь психе. Так, величезна родина пасльонових живить нас не лише фізично, але й уві сні. Для монографії про неї треба поєднати систематику з інтуїцією Новаліса й Фехнера. Латинська назва цієї родини — Solanaceae — очевидно, походить від слова «solamen» — засіб розради.

Не лише фізичний, але й духовний вплив рослин набагато раніше спізнали тварини як вплив еротичний. Щоб це побачити, ми мусимо визнати, що ми з ними рівні, що вони навіть є сильнішими партнерами. До дивовижних феноменів, справжніх чудес на нашій планеті належить таємниця бджіл, яка водночас є таємницею квітів. Любовний дует між цими двома такими страшенно далекими одне від одного створіннями як за будовою, так і за розвитком, має засвідчуватися, ніби за помахом чарівної палички, незліченними знаками уваги. Квіти формуються навколо статевих органів, які дивовижним чином допасовуються до зовсім чужих істот — мух, бражників, нічних метеликів, а також нектаркових і колібрі. Раніше їх запилював вітер.

У довгім ряду пращурів то було одне з коротких замикань, зупинене запобіжником. Великий перехід. В таких картинах райдужна завіса стає прозорою. Космогонічний ерос пробиває відокремленості сформованого світу. Нам ніколи не спало б на думку, що таке взагалі можливо — але хіба міріади разів ми не відчували підтвердження цьому в кожній квітці, щоразу проходячи весняним лугом. А проте треба було чекати аж до нашого часу, щоб людина розгадала таємницю. І знову це був ректор: Крістіан Конрад Шпренґель[60] — «Розкрита таємниця природи» (1793). Те, що ми називаємо таємницею, є лише проявами; ми підходимо до них ближче у дзвоноподібному гудінні під розквітлою липою. Пізнання — це відповідність.

Рослина, хоч сама майже нерухома, змушує рухоме підкорятися її чарам. Новаліс передав це бачення у своїх гімнах. Без рослини на світі не було б жодного життя. Від неї залежні всі істоти, які дихають і хочуть харчуватися. Невипадково алегорія посилається саме на неї.

Те, що в чаї, тютюні, опійному маку часто пробуджувалося від самого лише запаху — ота шкала від веселощів, неясних сновидінь і до анестезії — все це більше, ніж палітра різних станів. Сюди додається щось інше, щось нове.

Так само, як рослина формує статеві органи, аби укласти шлюбну спілку з бджолами, шлюбиться вона і з людиною — і доторк дарує людині доступ до світів, куди без рослини вона не може проникнути. Саме тут криється таємниця всіх залежностей — і той, хто хоче їх вилікувати, має запропонувати духовний еквівалент.

Сп'яніння: батьківщина і мандри

Часто звертали увагу на те, що наркотики поділяють між собою області та сфери панування. Сновидіння лотофагів процвітають на Сході. Дух бродить у той час, коли тіло відпочиває в таборі. Такі картини — не лише гарні й веселі; вони можуть бути жахними й жорстокими. Наркотик грає роль Шахерезади, яка серед ночі «збавляє султанові безсонні години».

Людина Західного світу надає перевагу впливам, які стимулюють та активують. Різниця впадає в око навіть тоді, коли вона вживає ті самі засоби. Там чоловік у куфії в кав'ярні Дамаску просить принести йому кальян, тут — тип, який під час перерви між двома етапами роботи поквапно затягується сигаретою.

У такому ландшафті має збільшитись споживання засобів, які приводять до зростання життєвої сили, що не супроводжується жодними візіями, вітальне задоволення при прискореному пульсі. При цьому в затятих курців паузи між сигаретами стають все коротшими; наркотик деградує до пального. А в проміжках — олива для розхитаної коробки передач: так само безбарвні заспокійливе та снодійне. Про урочистий бік куріння, наближення до нових світів та пов'язаний з цим ризик мова більше не йде.

Просочення чистої психоделіки в західний світ пов'язано лише з малим ризиком, якщо ці препарати, подібно до опію, завдяки хімічним процедурам позбавляються свого візуального впливу. Їхнє споживання передбачає тихе задоволення від візуального світу, а це схильність, яка суперечить стилю епохи. Обидва знамениті випадки, під час яких було вловлено таємницю маку є випадками де Квінсі й Бодлера. Не варто забувати в цьому зв'язку й Новаліса. Романтики