Крістіна Жиглата, Атен-Фол - Відображення зла, Крістіна Жиглата, Атен-Фол

Після зради коханого, запланована романтична поїздка на двох, перетворюється на затворницьке усамітнення. Щоб прийти до тями і заспокоїтися, Міа орендує будиночок у лісі, подалі від міста. Тут тихо, гарна природа та привітні сусіди… Але варто їй лише заснути, як із нею відбувається щось дивне і незрозуміле! Щоночі до неї приходить лякаючий незнайомець, і вона не може чинити йому опір… Чи насправді це сон, чи дівчина виявилася жертвою реального маніяка? *Безкоштовно!

Розділ 1

 Шум нічного міста діставався відкритих дверей на балконі, квартири сто вісімнадцять. Готель "Вінес-Васті " був розташований майже в центрі невеликого містечка в якому мешкала Міа, тому звуки нічного Розбера дівчині аж-ніяк не заважали і та з легкістю могла поринути в свої роздуми. Так-би мовити, повністю розчинитися у своїх проблемах.

Міа час-від-часу відривалася від екрану свого ноутбука та крадькома підходила до відкритого балконного приміщення. Крадькома - це не тому, що вона могла когось розбудити в цьому готельному номері! Ні! Цю ніч дівчина твердо вирішила провести на самоті… І не тільки ніч! 

 Міа працювала помічником фінансового директора. І як старанній працівниці фірми «Ес-Ті-Ран» (підприємство по виготовленню автозапчастин різного характеру), їй була передбачена відпустка, на яку молода дівчина чекала цілий рік. Вона була рішуче налаштована на проведення цьогорічної відпустки.

Дівчина вже майже десять місяців зустрічалася з чоловіком, який на шість років був старшим за неї та покладала великі сподівання на цьогорічний відпочинок разом з коханою людиною. Вона часто малювала в своїй уяві те, як Дерек робить їй пропозицію під плескотіння морських хвиль, які в нічній пітьмі розбиваються об Карибські скелі. А келих прохолодного мартіні робить цю мить ще більш прекрасною та не повторною. 

Роздуми... Роздуми... Роздуми...

Ось тільки цього разу руйнувалися мрії двадцяти чотирьох річної дівчини і розбилися вщент наткнувшись на життєве каміння… Каміння чоловічої підступності та зради, на яку Міа аж-ніяк не очікувала. 

 Мобільний телефон дівчини знову завібрував, а його екран відобразив до болю знайоме ім'я. Як і минулі разів з двадцять, Міа просто відхилила вхідний дзвінок, а великий палець правої руки при цьому помітно тремтів. По ній було дуже видно, що дівчина важко переживає те, що довелося побачити минулого вечора. І не заплановане-раннє повернення з роботи, перетворилося на суцільний біль, спустошення та розбиті мрії. 

 - Можеш не старатися зраднику! Між нами все скінчено! - промовила Міа, відкинувши мобільника на інший бік готельного ліжка, а сама так і лишила свої великі, зелені очі в екрані ноутбука. Телефон ще разів п'ять-шість давав про себе знати та дівчина вже не звертала ніякої уваги на старання Дерека.

 Приділивши ще хвилин  сорок своєму ноутбукові, дівчина встала з ліжка та попрямувала до ванної кімнати для того, щоб прийняти гарячий душ. Для того, щоб в котре змити з себе той бруд, яким з ніг до голови заляпав її Дерек.

За цю останню ніч Міа робила це вже чотири рази та їй і досі здавалося, що її молоде, тендітне тіло вкрито нечистотами, які вилив на неї підступний та брехливий обранець. 

 Настінний годинник у вітальні готельного номера показував четверту ранку. 

 - А я навіть втратила відчуття часу!? - з помітним подивом у голосі промовила дівчина. 

  Скинувши з себе нижню білизну вона стала під теплий потік води, яка вкотре своїм плескотінням по підлозі душової нагадала про нічні морські хвилі. Про мрії, яким не судилося здійснитися. 

 Міа провела в ванній кімнаті близько двадцяти хвилин.

 Дівчина всілася на підлогу душової і приймала на своє тіло прохолодні струмені води, які в свою чергу виконували підбадьорливу функцію. Вона що є сили намагалася викинути з голови ту сцену, яку їй довелося побачити на власні очі та це виявилося ой як не легко! В голові у дівчини на довгий час закарбувався вираз обличчя Дерека в ту мить, коли та зненацька заскочила його на зраді. Та ледь помітну посмішку на устах своєї кращої подруги. Вже звісно колишньої подруги! Ненсі, так звали зрадницю, відразу помітила Мієну присутність в кімнаті та це аж ніяк не заважало їй рухати своїми оголеними стегнами в ритм з рухами Дерека.

Це вже тепер Міа добре розуміє те, що поведінка Ненсі була нічим іншим, як добре спланованою "спецоперацією " по усуненню небажаної конкуренції! Ще з першої хвилини знайомства з Дереком, Ненсі поїдала чоловіка своїм ненаситним поглядом та усіма своїми нутрощами приховано заздрила кращій подрузі. І ось коли випала можливість нанести неочікуваний удар у спину, Ненсі не задумуючись це зробила і тим самим розколола Мієне серце навпіл. 

 - Який чудовий початок нового дня, - промовила Міа, дивлячись з висоти чотирнадцятого поверху на місто, яке поволі розпочинало своє пробудження. Дівчина вперше за багато місяців зустрічала схід сонця на самоті і від цієї думки на її очі накотилися сльози. 

 - А я так кохала тебе...! Кохаю...!? - стомленим голосом промовила Міа, а очі дівчини забігали, неначе шукали правильні слова, які були написані десь на стінах балконного приміщення. 

 Дівчина ще де який час просто стояла дивлячись в далечінь, піддаючись легенькому вітерцеві, який обвивав її тендітне тіло одягнене в легку, нічну сорочку. А з під банного рушника вирвалися пасма русявого волосся, котрі під дією літнього подиху пестили обличчя дівчини. 

 - Ну ось і все Дереку! Ну ось і все!!! - твердо сказала Міа та так, що від цих слів в неї самої пробіглися мурашки по шкірі, а волосся на руках стало дибки. - Це лише ранковий вітерець і нічого більше, - промовила дівчина, ніяковіло прибираючи волосся зі свого стомленого обличчя. 

 Повернувшись до великого, готельного ліжка, дівчина відразу звернула свою увагу на екран свого ноутбука, який давно виконав задачу дівчини і зараз просто чекав на її повернення. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍