Народні - Передмова до третього видання, Народні

Отеє вже третій раз, дорогі браття, стає перед Вами “Лис Микита” в новім виданні, Друге видання, друковане в 3000 примірників, розійшлося протягом чотирьох літ. Як на наші відносини, та ще з увагою на те, що ані з першого, ані з другого видання ані 100 примірників не пішло до Росії, де живе звиш 25 мільйонів нашого народу, се треба вважати добрим знаком; здається, ані одна галицько-руська книжка досі не мала такого щастя у читачів. Надто, як зачуваємо, в Росії приготовляють окреме видання “Лиса Микити”, підладжене більше для розуміння тамошнього народу.

Отеє третє видання являється повторенням другого, хоч зовсім не дослівним. Я не вважав потрібним розширювати ще далі старе оповідання або перероблювати його часті. Але, проте, користуючись почасти увагами наших знавців, а головно деяких учителів, а почасти й своїм власним язиковим почуттям, не в однім далі розвиненим супроти 1896 р., я перед друком шліфував та перебудовував не одну строфу, усуваючи дещо таке, що мені тепер видається менш відповідним або слабшим, і старався довести по змозі до того, щоб оповідання читалося гладко, плавно, було ясне й прозоре, щоб із кождої строфки віяло нашим рідним, українським духом.

Далі подаю для познайомлення цікавіших читачів розвідочку про те, відки взялася повість про “Лиса Микиту” і з яких джерел я зачерпнув її; ся розвідочка була яко посліслов'є додана до другого видання на с. 143-153. Жаль, що поки що наше Товариство педагогічне не може спромогтися на кращі образки, що, певно, причинились би до піднесення вартості книжки. У всіх народів рік-річно тисячами розходяться видання таких книжок з гарними кольоровими образками. А у німців є видання “Лиса Микити”, оздоблене більш як 150 чудовими рисунками великого німецького маляра Каульбаха. Сі рисунки самі для себе — правдива поема; переглядаючи їх не раз, аж зайдемося зо сміху, а ще частіше по сміху наступає глибша задума, так там майстерно схоплено дійсне життя звіряче й людське. Ну, та чень колись і наші діти та молодіж діждуться того, що зможуть за невеликі гроші діставати книжки, гарні змістом і гарні назверх.