Христофор Колумб - Щоденник першої подорожі

Щоденник Христофора Колумба його першої подорожі до Індії з 3 серпня 1492 по 15 березня 1493 рр.

Христофор Колумб
ЩОДЕННИК ПЕРШОЇ ПОДОРОЖІ ДО ІНДІЇ
З 3 серпня 1492 по 15 березня 1493

©   http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література

Переклад під редакцією В. А. Часника

Переклад з іспанської — січень 2012 р.

Переклад із сайту: http://www.ideasapiens.com/textos/America/diario_%201viaje_%20america.htm

ПРОЛОГ
В ім'я господа нашого Ісуса Христа. [ «In nomine domini nostri Ihesu Christi»]

Після того як ваші високості, найхристіаніші, найвищі, світліші і всемогутні государі — король і королева Іспанії і островів моря, наші повелителі, — в нинішньому 1492 році поклали край війні з маврами, що правили в Європі, і завершили війну у величезному місті Гренаді, де в цьому ж році, у другий день січня, я сам бачив, як силою зброї ще не були поставлені королівські штандарти ваших високостей на баштах Альгамбри, яка є фортецею вищезазначеного міста, але вже король маврів вийшов з міських воріт, щоб поцілувати королівські долоні ваших високостей і государя, володаря мого, в цьому ж місяці, я інформував Ваші Високості про землі Індій і про одного государя, який зветься Великий Хан, що означає на нашій мові Король королів. Цей государ і його попередники багато разів відправляли послів в Рим з проханням направити до них людей, досвідчених у справах нашої святої віри, щоб вони наставляли в ній; Святий Отець ніколи не задовольняв його і багато народів долучилося до згубних віровчень і звернулося до ідолопоклонства чи залучення до себе погибельних сект. І тому ваші високості, як католики-християни і государі, що вшановують святу християнську віру і сприяють її поширенню і як вороги секти Магомета й усілякого ідолопоклонства і єресі, вирішили відправити мене, Христофора Колумба, у зазначені землі Індій, з тим, щоб побачив я вищезазначених государів і ці народи і дізнався б про стан цих земель і також про те, яким чином виявиться можливим навернути їх у нашу святу віру. І повеліли, щоб я попрямував туди не сушею, слідуючи на схід, як зазвичай ходять в ту сторону, але західним шляхом, де до сьогоднішнього дня, наскільки ми це достовірно знаємо, не проходив ще ніхто.

І таким чином, після того як були вигнані всі євреї з ваших королівств і сеньорій, в тому ж місяці січні, Ваші Високості повеліли мені відправитися з достатнім флотом в згадані частини Індій. Заради того вони дарували мені великі милості, зробивши шляхетним мій рід і дозволивши відтепер і надалі іменуватися «Доном» і бути Великим Адміралом Моря-океану, а також беззмінним віце-королем і правителем усіх островів і материкових земель, які я відкрию і знайду і які відтепер і надалі будуть відкриті і знайдені в морі-океані, і поклали, що наступником моїм буде мій старший син і так з покоління в покоління до звершення віків.

І я відправився з міста Гранади в суботу 12 травня того ж 1492 року і прибув у місто Палос, морський порт, де я спорядив три кораблі, які дуже підходять для такого підприємства. Я вийшов з цієї гавані добре забезпечений всякого роду припасами і з великою кількістю моряків у п'ятницю, в третій день серпня того ж року, за півгодини до сходу сонця взяв курс на належні Вашим Височествам Канарські острови, що лежать в тому ж море-океані, щоб звідти йти своїм напрямом і плисти до тих пір, поки не прибуду я в Індії. А прибувши на місце, надіслати від імені ваших високостей послів до тих володарів і виконати все, що мені було наказано.

Для цього намірився я описати цю подорож дуже пунктуально, день у день відзначаючи все, що б я не зробив і що б зі мною не відбувалося, як то буде видно з подальшого.

Отже, я вирішив, государі-повелителі, кожну ніч описувати те, що трапилося за день, а вдень відзначати те, що трапилося при плаванні вночі, маючи на увазі скласти нову карту океану, на якій, на належних місцях, були б показані під їх вітром всі моря і землі моря-океану, і ще завести книгу і в ній поміщати все подібним же чином у малюнках з позначками екваторіальної широти і західної довготи. І настільки завантажив я себе всім цим, що забув про сон; і багато чого перетерпів я в плаванні, виконуючи визначене; і здійснення всього вимагало великої роботи.

П'ятниця, 3 серпня.

Ми відправилися в п'ятницю, 3 серпня 1492, від мілини Сальтес [Saltes] о 8 годині ранку; і до заходу сонця пройшли 60 миль, або 15 ліг, в південному напрямку при сильному бризі. Потім взяли курс на південний схід і південь, чверть на південний захід, тобто до Канарських островів.

Субота, 4 серпня.

Йшли на південний схід, чверть на південь.

Неділя, 5 серпня. За день і ніч пройшли, продовжуючи шлях, більш ніж 40 ліг.

Понеділок, 6 серпня.

Зламалось або зірвалось з кріплення кермо на каравелі «Пінта», якою керує Мартін Алонсо Пінцон, і вважають і підозрюють, що все це трапилося з-за підступів Гомеса Раскона і Кристобаля Кінтеро, яким належала каравела, тому що їм не хотілось йти в це плавання. І адмірал каже, що перед виходом у море було відмічено, що ці люди підступні і щось замишляють.

Бачачи це, Адмірал був у великому сум'ятті з тієї причини, що він не міг надати цій каравелі допомогу, не наражаючись на небезпеку. Але він каже, що заспокоївся зовсім, усвідомлюючи, що Мартін Алонсо Пінцон [Pinzon] є рішучою і винахідливою людиною. Врешті-решт, за день і ніч пройшли 29 ліг.

Вівторок, 7 серпня.

Знову зламалось кермо на «Пінті». Виправивши пошкодження, рушили до острова Лансароте [Lanzarote], одному з Канарських островів, і за день і ніч пройшли 25 ліг.

Середа, 8 серпня.