Жоржі Амаду - Капітани піску. Габрієла

До книги ввійшли два романи видатного сучасного бразільського письменника. В центрі роману «Капітани піску» — життя бездомних підлітків, які поселилися в руїнах колишнього складу на закинутому піщаному узбережжі біля Ріо-де-Жанейро. В романі «Габрієла» письменник розкриває політичну структуру своєї країни, показує традиції, звичаї, мораль народу, з гумором, а іноді і сарказмом, зображує представників «вищого світу» міста Ільєуса.

©   http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література

Jorge Amado. Capitaes da Areia. Sao Paulo, Martins, 1973

Jorge Amado. Gabriela. 1958

Текст друкується за виданнями: Амаду Ж. Каштани піску. — К.: Молодь, 1977. Амаду Ж. Габрієла. — К.: Дніпро, 1987.

Післямова Юрія Покальчука

З португальської переклали: «Капітани піску» — Юрій Покальчук; «Габрієла» — Юрій Петренко і Лев Олевський

Редакція літератури з філології та педагогіки

Редактор Н. В. Леонова

Зловісні пригоди «капітанів піску». — Місто спустошується підлітками, що живуть з крадіжок, — бажано, щоб суддя у справах неповнолітніх і начальник поліції звернули на це увагу — вчора відбувся ще один напад.

«Вже кілька разів наша газета, що покликана представляти настрої та уподобання баїянських громадян, виступала з приводу злочинних дій «капітанів піску». Під цією назвою відома група неповнолітніх напасників і злодюг, які порушують спокій у нашому місті. Ця молодь, яка так рано стала на темний шлях злочину, не має постійного місця проживання, або ж до цього часу воно не було виявлене. Так само досі не викрито, де переховують вони здобич після своїх щоденних нападів, що вимагає негайного втручання судді в справах неповнолітніх та начальника поліції.

Банда живе з крадіжок і складається, наскільки нам відомо, приблизно із 100 підлітків різного віку від восьми до шістнадцяти років. Тому, що країна не виявляє надто сильних християнських почуттів до ближніх, ці діти вже в такому юному віці стали на шлях злочину. Називаються вони «капітанами піску», бо їхня штаб-квартира розташована в районі пристані. За вожака у них чотирнадцятирічний підліток, найнебезпечніший з усіх. Це не тільки злодій, а й організатор великого злочину, заподіяного вчора пополудні. На жаль, ватажок цей залишився невпізнаний.

Зараз вкрай необхідне втручання поліції і судді у справах неповнолітніх, щоб знищити цю банду, а всіх неповнолітніх злочинців схопити, бо місто вже не може спокійно спати, як цього заслуговує, й відправити до виправних закладів або до в'язниці. А зараз спробуємо розповісти про вчорашній напад, жертвою якого став поважний комерсант з нашого міста. У нього вдома було вкрадено речей вартістю більше ніж на тисячу мільрейсів, а один із членів його сім'ї був поранений ницим ватажком отієї зграї молодих злочинців.

На проспекті Вікторії, в центрі найелегантнішого кварталу міста, розташований чудовий будинок комендадора Жозе Ферейри, одного з найзаможніших комерсантів нашого міста, який користується загальною довірою і повагою. Його крамниця міститься на вулиці Португалія. Дуже приємно дивитися на палац комендадора, збудований у колоніальному стилі й розташований посеред розкішного саду. Власне, вчора цей затишок спокою та відпочинку після почесної праці пережив годину неймовірного хвилювання і страху, якого завдали «капітани піску».

Годинники саме вибили третю, і місто спочивало, ховаючись від спеки, коли садівник повідомив, що кілька хлопців, одягнених у лахміття, оточили паркан будинку комендадора. Садівник спробував був прогнати тих незваних гостей від дому. Оскільки вони попростували вулицею далі, садівник Раміро узявся до своєї роботи у дворі палацу. Однак за кілька хвилин стався

Не минуло й п'яти хвилин, як садівник почув з будинку приглушені крики. Ті, що кричали, були страшенно перелякані. Раміро, озброївшись городницькими вилами, побіг до будинку. Він встиг побачити кількох підлітків, котрі, наче банда чортенят — за висловом Раміро, — вистрибували з вікон, захопивши з собою цінні речі з їдальні. Служниця, яка перед тим кричала, клопоталася біля дружини комендадора, що зомліла після пережитого переляку. Садівник кинувся у двір, де в цю мить відбувалася

На цей час у дворі бавився маленький гарний хлопчик, одинадцятирічний Рауль Ферейра, внук комендадора, який прийшов навідати дідуся й бабусю. Він розмовляв з ватажком «капітанів піску» — як виявилося, в нього на обличчі шрам. Невинне дитя засміялося, коли почуло, що злодій збирається забрати його з собою. Садівник кинувся на злодія. І тоді підліток вчинив запеклий опір, показавши себе справжнім майстром бійки. Сталось так, що в ту мить, коли садівник уже гадав, що ватажок банди у нього в руках, хлопчак штрикнув садівника ножем один раз у руку, а другий раз — у плече. Довелося садівникові відпустити злочинця, який негайно втік.

Поліцію було повідомлено про