Філундія - Світло Лани, Філундія

Лана разом з диким драконом починає розгадувати загадку спустошення світу. Чи стане вона порятунком, чи віднайде всі ключі для відродження... Хеппіенд буде, мандрівка до нього буде захоплива!

Обрив

Вітер сичав між камінням, наче намагався зарадити її болю.
Світлана стояла на самому краю. Під ногами — урвище, обрив, з якого відкривався панорамний вид на стрімку річку, що здавалася холодною змією, готовою поглинути все, що в неї впаде. Але їй вже було байдуже.

П’ятдесят. П’ятдесят років життя, у яких з кожним днем ставало менше світла. Чоловік, що колись клявся у коханні, перетворився на байдужого, грубого тирана. Донька виросла егоїсткою, яка бачила у матері лише гаманець і прислугу.

Ніхто не чув її криків. Ніхто не бачив її сліз.

На грудях, під пальто, лежав кулон з бурштину — єдина річ, що залишилася від батька. Маленька золотиста кулька всередині бурштину іноді світлішала на сонці, і це було єдине, що тішило її з дитинства. Вона стискала його несвідомо, поки ступала вперед.

— Пробач… — прошепотіла вона.

І зробила крок.

Світ замерехтів. Простір перед нею розірвався, наче хтось надірвав тонкий папір реальності.
Замість падіння — м’який, теплий спалах світла. І тиша.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍