Николь Лебидь - Немовля на сходах., Николь Лебидь

- Жанр: Сучасна проза
- Автор: Николь Лебидь
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
В цей вечір Марта з родиною лягали спати пізно. Вона стелила постіль, коли почула плач дитини. Марта знала, як плачуть немовлята: одчайдушно, довго, вимагаючи негайної уваги до себе. Вона ще раз подивилась на годинник: о пів на дванадцяту ночі. Дивно в таку годину гуляти з маленьким. Плач не припинявся і Марта виглянула у вікно. Ліхтарі освітлювали безлюдну вулицю, тільки вітер кружляв опале листя, пробігла бездомна собачка і нікого.
Плач ставав голоснішим коли вона проходила коридором. Підійшла до вхідних дверей і переконалась, що дитина плаче зовсім поруч. Марта повернула ключ. На бетонних сходах лежав малюк, одягнутий в тоненькі повзунки, під ним виглядала недбало кинута жіноча вітрівка і це все з чим мама провела його в невідомість. На крик вибігли син і донька . Син високий кремезний хлопець навчається на першому курсі університеті, від здивування збільшив очі і ледь промовив.
- Боже, нам підкинули дитину!
- Чому нам на поверсі шість квартир?- уточнила донька. Вона поправили волосся, яке спадало на чоло.
Марта взяла малюка на руки пригорнула до себе на ходу загортаючи в плед. Дитина зігрілася і притихла. Марта дивилася на маленьке чудо і боялася невідомості, нахилилася прислухаючись до дихання. Щічки у малюка набули рожевого кольору і дихання було рівномірним, торкнулася маленьких рожевих пальчиків і відчула теплоту. Наразі зробила все, що було в її силах і що знала з материнського досвіту.
Діти, ми нічого не знаємо про стан здоров’я цієї дитини можливо йому або їй потрібна медична допомога. Треба телефонувати в поліцію, але спочатку біжіть в аптеку купіть дитяче харчування, соску, пляшечку, підгузки найменший розмір. Поки приїде поліція ми маємо його нагодувати. Діти побігли в чергову аптеку, Марта тримала маленького на руках і примовляла:Боже збережи йому життя, тільки живи, маленький.Чергова аптека була близенько і через декілька хвилин діти купили все необхідне для немовля.
Марта поміняла підгузки і побачила , що це хлопчик. Малюк їв суміш швидко та жадібно. Зо один прийом він звільнив 30, 40,60 грамів дитячого харчування з пляшечки. Марта злякалась, що з’їв забагато, зазвичай , коли дитина наїдається, сама випльовує соску, але він соску не відпускав. Марта була стурбована тим, що малюк переїв.
Тепер, я думаю можна викликати поліцію, надіюся вони розберуться. Малюк нагодований, сухий, зараз спить.Невдовзі приїхала поліція. Вони засвідчили свідчення Марти, дітей і викликали швидку допомогу.
Поліцейські оглянули під’їзд, можливо мама дитини залишила якісь сліди після себе і її ще можна відшукати, повернулися захекані і відзвітували, що на сходах чисто. Нарешті приїхала швидка допомога. Лікарка впевненими рухами сповивала малюка, оглянула і відразу визначила вік.
Малюку три тижня і зараз ми його повезем в пренатальний центр для більш детального обстеження.Марта зітхнула з полегшенням. Слава Богу дитина буде в безпеці і під наглядам лікарів.
Вона скоро зібрала речі куплені для малюка, накинула на себе курточку і вийшла провести лікаря з дитиною до машини. Поліцейський обіцяв повідомити подальшу долю дитини .
Марта повернулася додому змучена та знесилена від емоцій.
Ви вчинили правильно! – звучала в голові фраза поліцейського.А далі що? Не находячи відповіді вона лягла спати.Зранку, відкрила штори назустріч новому дню, сонцю і безхмарному небу
тихо повторила про себе:
Боже, дай мені розуму!Марта приготувала сніданок, нагодувала дітей і провела в інститут.
Сіла перед своєю тарілкою і зловила себе на думці, що не може їсти.
Раптом він там голодний: маленька грудочка нового життя. Але вона віддала цілий пакет дитячого харчування, його нагодують.Аромат звареної кави остаточно упорядкував думки. Вчора, коли лікар швидкої допомоги оглядала малюка, сказала, его повезуть в обласний пренатальний центр. Треба по скорше звільнитися від невизначеності і подзвонити в цей центр.
Марта підшукувала слова, як би делікатно поговорити, щоб дізнатися хоч якусь інформацію про малюка. Спочатку представитися і просто пояснити, що вона турбується про стан немовля так, як вчора його перегодувала. А коли додзвонилася, всі заготовлені фрази вилетіли з голови і вона просто своїми словами пояснила, хто вона і на другому кінці відчули хвилювання і щирість жінки. Їй відповіли, що дитина в нормі.
- Ми запам’ятали цього малюка, і його маму, тому що він народився в недоношеним вагою 1900 грамів, цілий тиждень тримали його в спеціальному боксі, а мама ще тут род домі хотіла відмовитись від нього, ми ледве умовили її забрати дитину.
І ви знаєте ім’я і прізвище мами можете назвати?Ні, вибачте , вам не можу.На цьому поклали трубку.
Хто же ти мати, яка кинула дитину, що тебе змусило це зробити? Бідність, але могла долучитися до інтернету і попросити допомоги у людей. Скільки Марта бачила таки повідомлення з проханням і люди відгукувались у багатьох є зайві речі. Не зрозуміло.
Може мама малюка в небезпеці, може її зґвалтували і вона ненавидить цю дитину тому що він нагадує про страшні події?
Можливо мамі малюка загрожує небезпека і вона з безвиході залишила малюка? Треба зупинитись і не вигадувати казкові причини. Життя не передбачуване і куди складніше ніж нам здається.
Марта набрала дільничного і розповіла про телефонну розмову з пренотальним центром і почула у відповідь:
Добре, дякую!Він, як представник влади дізнається більше, можливо навіть знайде матір.
За пару днів Марті зателефонували з поліції і доклали, що матір знайшли в компанії з алкоголіками, вона написала відмову від дитини.
Всі ілюзії і здогадки на рахунок причини відмови від дитини розсипалися в одну мить.
В той же день Марта дістала з почтової скриньки офіційного листа в якому значилось, що дитину відправлено в будинок малюка його назвали Захар і крім ім’я дали прізвище.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Немовля на сходах., Николь Лебидь», після закриття браузера.