Світлана Литвиненко - Капкан кохання, Світлана Литвиненко

- Оголошую вас чоловіком та дружиною… Від цих почутих слів Лесі стало ще гірше ніж було дотепер. Капкан захлопнувся… - Можете поцілувати свою дружину… - Ні…,- вирвалося з вуст Лесі, але, коли побачила суворий, проте задоволений вираз обличчя свого діда, вона закусила губу. Однак сліз стримати вже не змогла. Вона міцно стулила повіки, приготувавшись до того, що зараз цей селянин, віднині її законний чоловік почне дико цілувати її. Як хижак, який отримав свою здобич загнану, в цей ненависний… капкан. Та натомість Амір лише обійняв її і пошепки сказав на вушхо: - Поцілунки залишимо на потім, а зараз заспокойся і спробуй зробити щасливий вигляд. У нас все-таки весілля, а не помини...