Вікторія Коваль - Тимко, Вікторія Коваль

Чарівний ліхтарик

Жив собі хлопчик Тимко. Він дуже любив мріяти про далекі світи, незвідані країни та чарівні пригоди. Одного вечора, коли він засинав, до його кімнати зазирнув маленький світлячок. Але це був не звичайний світлячок, а чарівний ліхтарик!

-Тимко, якщо ти хочеш побачити справжнє диво, йди за мною! - прошепотів ліхтарик.

Хлопчик, не вагаючись, встав з ліжка і пішов за сяючим вогником. Вони опинилися в казковому лісі, де дерева розмовляли, а квіти співали ніжні пісні.

-Тут живе королева Місячного Сяйва, - сказав ліхтарик. - Вона загубила свою магічну зірку, і лише ти можеш їй допомогти!

Тимко вирушив на пошуки. Він зустрів добре старе совеня, яке підказало, що зірку сховав хитрий вітер у глибокій печері. Хлопчик відважно зайшов у печеру, а чарівний ліхтарик освітив йому шлях. Там він знайшов зірку, що мерехтіла тисячами кольорів.

Але зірка була захована у кришталевій скриньці, що могла відкритися тільки від щирого серця. Тимко згадав усе добре, що робив у своєму житті, і поклав руку на скриньку. Вона відчинилася, випускаючи потік світла.

Раптом у печері з’явився вітер, розлючений тим, що хлопчик знайшов зірку. Він завихрився довкола Тимка, намагаючись забрати її назад.

-Ти не зможеш мене перемогти! - сміливо вигукнув Тимко. - Адже у мене є ліхтарик, що освітлює дорогу до добра!

Світлячок засвітився ще яскравіше, і вітер, осліплений сяйвом, зник у темряві. Хлопчик, тримаючи зірку, поспішив повернути її королеві.

Коли Тимко повернув зірку королеві, вона подякувала йому і подарувала срібний ключик.

-Це ключик від дверей у будь-яку казку, - сказала вона. - Тепер ти завжди зможеш знайти пригоди!

Але пригоди не закінчилися. Королева розповіла Тимкові про інші чарівні місця, які він може відвідати. Ліхтарик допоміг йому знайти шлях до підводного царства, де жив мудрий дельфін, що знав таємниці океану. Потім вони потрапили в Країну Вічного Літа, де діти могли літати, а дерева родили солодкі плоди цілий рік.

У підводному царстві Тимко зустрів морського дракона, який охороняв перлину часу. Ця перлина могла показати будь-який момент з минулого або майбутнього. Дельфін розповів Тимкові, що, якщо він доторкнеться до перлини, зможе побачити свою майбутню долю. Хлопчик на мить задумався, але вирішив, що пригоди найцікавіші, коли не знаєш, що тебе чекає.

Покинувши підводне царство, Тимко з ліхтариком опинився в чарівному місті, де кожен житель мав власну зірку, яка світила над його домом. Але одна дівчинка, Марійка, загубила свою зірку, і тепер її будинок оповила темрява. Тимко вирішив допомогти і вирушив у гори, де жили духи вітру. Вони зберігали загублені зорі у своєму кришталевому палаці.

Подорож до палацу була сповнена випробувань: Тимкові довелося переходити через хиткий міст, відгадувати загадки мудрих сов та проходити через долину тіней, де його випробовували власні страхи. Але завдяки ліхтарику і своїй хоробрості він зміг дістатися до палацу і знайти зірку Марійки.

Коли він повернувся, місто зустріло його як героя. Марійчина зірка знову засяяла, і всі жителі влаштували велике свято. Але Тимко знав, що його пригоди ще не завершені.

Одного дня королева Місячного Сяйва знову покликала його. Виявилося, що темрява почала заполоняти країну чарів, і лише Тимко міг знайти джерело світла, яке мало її розсіяти. Він вирушив у найдальший куточок чарівного світу – до Великої Гори Світла. Там на нього чекало останнє випробування – зустріч з володарем темряви.

Ця зустріч змінила все. Тимко дізнався, що темрява не завжди зла – інколи вона просто загублена і самотня. Він запропонував володарю темряви свій чарівний ліхтарик, і той вперше за багато років побачив світло. Темрява відступила, а країна чарів знову засяяла.

Тимко повернувся додому, знаючи, що його пригоди назавжди залишаться в його серці. Він навчився головному: світло живе у кожному з нас, і навіть у найтемніші моменти варто лише запалити маленький вогник надії.

Кінець