Артем Котелевський - Загадка іграшкової машинки, Артем Котелевський

Тарас  Стівенсон прокинувся від дзвінка у дверях. Він подивився на годинник, шоста година! Хто ж завітав у таку рань? Він швиденько одягнув костюм, і відкрив двері.

За ними був чоловік років тридцяти, зі збентеженим лицем.

-Добрий день, мене звати Андрій Сміт. Чи тут живе Тарас Стівенсон?

-Так, це я.-Трохи сонно відповів детектив.

Слідчий запросив гостя до хати, і спитав що трапилося.

-Розумієте, я власник автомийки "Чистота й смакота", і останнім часом постійно трапляється щось дивне. Все почалося з подарунка, іграшкової машинки. Після того як людина, лице якої я навіть не бачив, подарувала іграшкову машинку, у моєму салоні почали траплятися різні нещастя. Я знаю, це звучить безглуздо, проте саме після цього дарунка, на мені наче якесь прокляття! Спочатку це було щось не значне, десь батончик зник, або чашка розбилася. Але потім все почало гіршати. Почав зникати бензин, а вчора зранку я побачив мертвого працівника! Коли я подзвонив у поліцію, вони приїхали, проте не встановили причину смерті хлопця, прошу допоможіть!

Весь цей час Тарас уважно слухав.

-Чи можете показати мені вашу автомийку?-Врешті решт сказав детектив.

Вони їхали приблизно 20 хвилин.

Тарас довго ходив навколо приміщення, потім різко зупинився.

-Покажіть мені резюме того працівника.

Поки Сміт рився у паперах, Тарас роздивлявся касу. Там було відро для сміття, з обгортками від цукерок, та банка з чайовими, чомусь подряпана.

Сонний детектив попросив зробити копію резюме та відео з камер спостереження.

На наступний день, впевнений Тарас прийшов до "Чистота й смакота" і привітався.

-Я знаю хто вбивця.-Задоволено промовив слідчий.

-Хто?

-Це Олексій Волкін, ваш конкурент,  у нього теж автомийка, не така прибуткова як ваша. Якби ви не звернулися до мене, можливо вас би вбили теж. Я вже подав на нього у суд. 26 березня ви маєте бути в суді, на цьому папірці є вся інформація, я покладу її тут.

-Як ви дізналися хто вбивця?

-О, це було не важко. У відрі я побачив дивну обгортку, з синім відтінком. Я взяв її на дослідження, виявилося що це метиленовий синій. Також я перевірив, у хлопця алергія на нього. Для цього треба було відвідати кілька лікарень. Ви вже повірте ніхто не додає метиленовий синій до цукерок. Далі все легко: я подивився записи з камер, ваш працівник з'їв цукерку, і виявилося що це поклав Олексій Волкін у банку з чайовими, хлопець з'їв цукерку, пішла алергія і він загинув. А поки ви прийшли опухоль зникла, тому й не встановили причину смерті.

-А що ж з машинкою?

-Нічого, це забобони. Просто співпадіння обставин. До речі, я буду присутнім на суді, хочу побачити лице Олексія коли його засудять.-Хитро усміхнувся Слідчий.

Кінець