Людмила Міщук - Я живу на Землі, Богом даній мені, Людмила Міщук

- Жанр: Різне
- Автор: Людмила Міщук
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мета. Поглиблювати знання учнів про Україну, про свій рідний край. Сприяти формуванню національної свідомості. Виховувати патріотів рідної землі.
Обладнання. Мультимедійні засоби, карта України, прапор-реліквія, сердечка-побажання, вишита скатертина.
(Учні розташовані перед гостями півколом. Звучить лірична мелодія. На сцену виходять першокласники)
Добрий день, шановні друзі!
Ми зібрались в дружнім крузі:
Старші учні, і малята,
Й вчителі прийшли на свято.
Ми вас щиро запросили
Розказать, чому нас вчили,
Щоб ви всі переконались –
Ми науки не цурались.
Я зовуся Костя, друзі.
А я Настею зовуся.
Ми разом на нашім святі
Хочем дещо пригадати.
Може, дещо повторити,
Щоб по правді в світі жити.
Наша вчителька казала,
Що хороших справ чимало
Доведеться всім зробити,
Щоб повагу заслужити.
Всім батькам, мабуть, приємно,
Коли в них дитина чемна.
Нас навчають в мирі жити,
Щиро ближнього любити.
Не сваритись, не скупитись,
Милосердю треба вчитись.
В нашій затишній оселі
Всі щасливі та веселі.
Хай і в вашім домі теж
Доброті не буде меж!
Учитель
Разом із моїми хорошими першокласниками я рада усіх вас бачити в цьому затишному класі і запросити на корисне дозвілля з назвою…
(Учні хором):
Я живу на землі, Богом даній мені!
А скажіть, будь ласка, яку землю дав нам з вами Бог?
(Україну)
Чому ви впевнені в тому, що Україна дана Господом для нас?
(Дитячі версії відповідей: бо тут живуть мої рідні, в давнину жили мої предки, бо я народився тут, а не деінде, тут мої друзі)
Не питайте, звідки родом,
Хто батьки мої й діди.
Я живу серед народу,
Що Шевченка народив.
Я живу у тому краї,
В тій чудовій стороні,
Де калина розцвітає
Білим рястом навесні,
Солов’їний чути щебет,
Журавлиний скрип криниць,
Де блакитне й чисте небо
І розлив густих пшениць,
Де палка жага любові,
Ходять Мавка і Лукаш,
Де в пошані Боже Слово
І молитва «Отче наш».
Навчіть мене молитись, мамо.
Не за себе – за цілий світ.
Не словом – вашими піснями,
Що ви плекали стільки літ.
Навчіть мене людей любити
Без заздрості та без образ,
Щоб в глибині очей відкритих
Вогонь довіри не погас.
Щодня лечу до вас думками
І сповідаюсь, як землі,
І пахне вашими руками
Хліб на ранковому столі.
Коли душа до неба лине,
Я зачудовано мовчу...
«Помилуй, Господи, Вкраїну!
За вами тихо прошепчу.
(Презентація «Я живу на землі»)
(На останній слайд виходять діти)
На білому світі є різні країни,
А в них – і ліси, і лани…
Та тільки одна на землі Україна,
А ми – її доньки й сини.
Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,
І квіти усюди ростуть…
Та тільки одну Батьківщину я маю,
Її Україною звуть.
Україна рідна, врожаями плідна,
Розстелила ниви вдаль і в широчінь.
І ще в Україні не було дитини,
Щоб не полюбила і тепло, й цвітінь.
Україно славна, наші люди здавна
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я живу на Землі, Богом даній мені, Людмила Міщук», після закриття браузера.