Марина Орєхова - Дар для Яри, Марина Орєхова

– Взагалі-то винуватиця всього цього – Інесса, — неохоче додала я свій внесок в обговорення придворних пліток.

Ми повільно крокували з Уліссом міськими вуличками. Мені доводилося притримувати довге плаття рукою, щоб не заплутатися у спідниці. Нарешті, проходячи повз ринок, я помітила свій костюм підвішеним на стовпі. Я зраділа так, ніби зуміла вихопити його на розпродажі по величезній знижці.

– Мдя… Майстерність у вас справді шкутильгає… Це ж чоловіче… – здивовано подивився він на знайдені мною штани й зморщився.

– Мені звичніший одяг більш сучасних моделей, — не зважаючи на його гримасу, відрізала я.

- Так, так… Чув про моду 20 століття, але мало спілкувався з майстрами з того часу. Адже ви звідти?

– З початку 21-го взагалі-то…

– А знаєте, Яро, мода на пишні плаття ще повернеться. Ось побачите. До кінця вашого століття жінки знову стануть жінками, а не незрозумілими андрогінними істотами, одягненими в чоловічий одяг.

Тепер я подивилася на Улісса з усмішкою і скептично шморгнула носом. "Ех, бачив би він деяких сучасних чоловіків ... Точно втратив би свідомість".

*******************************************

Дякую, дорогі мої читачі, що ви зі мною, читаєте та коментуєте! Мені дуже приємно з вами спілкуватися і цікаво, що ви думаєте про все, що відбувається в книзі!
А ось і наш новий персонаж - Улісс!
Який образ вам імпонує більше?