Ольга Обська · автор - Обурливо гарна, або Ліки Його Високості, Ольга Обська · автор

Розділ 62. Театральна вистава

Надвечір пухирі на долоні Сніжани безслідно зникли. Залишилися лише спогади про дивний транс, які ще треба було як слід проаналізувати. Але аналіз довелося відкласти на ніч, бо на кінець дня було заплановано черговий захід фестивалю наречених — театральну виставу.

За чверть години до початку дійства за Сніжаною зайшов Крайдан, щоб провести її до глядацької зали. Вона зловила себе на думці, що з набагато більшим задоволенням провела б цей вечір із ним удвох. Вони могли б неквапливо прогулятися парком, вона розповіла б йому про те, що сталося в кабінеті Тельмара.

Але цю думку довелося безжально відігнати. Що це ще за мрії про ліричні прогулянки під місяцем? Сніжана нагадала собі, що має бачити в Крайдані не чоловіка, з яким мрієш залишитися наодинці, а професора Черняка — наставника та старшого товариша.

У глядацькій залі яблуку ніде було впасти. Весь партер був зайнятий дівчатами-учасницями фестивалю та їхніми супроводжуючими особами. Тому Крайдан повів Сніжану на задні ряди. Дивитися виставу з останнього ряду — у цьому теж було щось романтичне, чого слід було б уникати. Як це зробити, довго думати не довелося — допомогла Ларітта. Вона плавно підпливла, одягнута в темно-зелену сукню:

— Анабель, не хочеш приєднатися до мене в бічній ложі? Батько не зміг бути присутнім на виставі і його місце вільне. Магістре Крайдане, дозволите?

Звичайно, Крайдан дозволив. Він кивнув, і Ларітта, підхопивши Сніжану під руку, повела на балкон, нашіптуючи:

— Місце там ідеальне. Не лише сцена як на долоні, а й увесь партер та балкони з протилежного боку. А нас, навпаки, майже ніхто не бачитиме.

Навіщо треба бачити партер, коли, здавалося б, все найцікавіше розгортатиметься на сцені, Сніжана запитувати не стала. Зрозуміло, що гра акторів для більшості дівчат, у тому числі й для Ларітти, менш цікава, ніж можливість подивитися, хто в чому прийшов на спектакль, хто поруч сів, хто на кого кидає погляди. Та й взагалі, попліткувати. Чим Ларітта і зайнялася.

— Сьогодні у палаці всі тільки те й роблять, що обговорюють вчорашній бал, — прошепотіла вона. — Повзуть чутки, що неспроста Його Високість запросив тебе на два танці поспіль…

Сніжана здогадувалася, яким буде продовження фрази. Її позаочі звинувачують у тому, що вона приворожила Твінсена.

— …діви вважають, що ти використовувала заборонені лаамарійські прийоми жіночого впливу на чоловіка.

Що і треба було довести.

— А першою почала пліткувати Тоторна, — Ларітта кивнула на високу худорляву дівчину у світлій пишній сукні. — У ній найбільше заздрощів. Вона і про Б'ютріс чутки розпускає. Начебто в тої все тіло в потворних бородавках, які вона приховує під своїми яскравими вбраннями. Б'ютріс і Тоторна — давні вороги. Вважається, що в обох найвищі шанси стати нареченою Його Високості. Але у Б'ютріс все ж таки вищі. Ось Тоторна і плюється отрутою.

Сніжані одразу пригадалося, що сьогодні в неї в прямому розумінні плюнули отрутою. Скільки ж змій довкола.

— Я намагалася переконати дів, що ти тут ні до чого, — запевнила Ларітта. — Чесно, намагалася. Вони, звичайно, не дуже мене слухали. Але надвечір і Б'ютріс, і Тоторна отримали розкішні букети від Його Високості та їхні шпильки на твою адресу зменшилися. Вони знову переключилися одна на одну.

Принц надіслав двом головним претенденткам на його руку квіти? Більше не робитиме демонстративних знаків уваги Сніжані? Це тішило. Мабуть, учора король добряче вправив синові мізки.

Вона перевела погляд на королівську ложу, звідки початку вистави чекали Арттерик і Твінсен. Принц про щось захоплено розмовляв з батьком, час від часу поглядаючи в партер на дівчат, які посилали йому палкі погляди. У бік Сніжани Твінсен намагався навіть не повертати голови. Значить, все вірно — Його Високість дослухався батьківських настанов і більше демаршів влаштовувати не буде. Хоч однією проблемою Сніжані менше стане.

Роздивляючись глядачів, вона не втрималася і відшукала очима Крайдана. Він знайшовся в останньому ряду і був там не один. До нього підсіла жінка. Сніжана поки що погано знала придворних, але ім'я цієї яскравої леді вже було їй відоме — Жуліна, дружина Деміра. Вона усміхалася і розважала Крайдан розмовами. Він уважно слухав і теж усміхався. Що ж, чудово, що йому не дадуть нудьгувати.

Вистава розпочалася з виходу на сцену всіх акторів під барабанний дріб — мабуть, тут так заведено. Глядачі скупали їх у оваціях, і лише після цього було оголошено перший акт. Сніжана зненацька виявила, що їй дуже цікаво спостерігати за тим, що відбувається на сцені. Актори виконували щось, що нагадувало земну оперету. Були і арії, і танці, і комедія із перевдяганням діви в юнака — виглядало дотепно та легко.

Проте вдатися до уважного перегляду Ларітта Сніжані не дала. Продовжувала ділитися своїми спостереженнями та думками.

— Я справді вірю, що ти не використовувала ніяких лаамарійських прийомів. Не дивно, що принц захопився тобою. Ти дуже гарна та незвичайна. Чоловіки таке люблять. Правду кажучи, я навіть рада, що так вийшло. Це дає мені шанс.

Сніжана подивилася на співрозмовницю здивовано — перестала розуміти хід її думок. Чому, якщо принц захопився однією, це дає шанс іншій?

— Його Високість чудово усвідомлює, що не зможе зробити тебе своєю нареченою. Велика Рада не схвалить його вибір, — почала пояснювати Ларітта. — Знаєш, я йому щиро співчуваю. Це жахливо, коли не вільний у виборі дружини. Єдине, на що він може розраховувати — це на таємні зустрічі. Зробити тебе фавориткою. Однак не всяка дружина буде крізь пальці дивитися на те, як чоловік розважається на стороні. Але якби я була його дружиною, я б не стала влаштовувати скандалів. Ми можемо укласти з ним угоду. Він вибирає мене, я стаю його формальною дружиною, але при цьому не тільки не заважаю вашим стосункам, а навпаки, сприяю та прикриваю.

Сніжана мало дар мови не втратила. Ларітта і раніше вражала своєю дивною прямотою на межі фолу, але цього разу вона навіть перевершила сама себе. Сніжані відвела роль коханки, собі — добровільно рогатої дружини.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍