Євген Стеблівський - Звенигора. Повстанці. Шабля на комісара

Іван Гаврилович Рудинський — внук Конона, дід Романа Рудинського.

Віктор Іванович Рудинський — батько Романа Рудинського.

Баба Келя — дочка Гаврила Рудинського, баба Романа.

Баба Маня — двоюрідна сестра баби Келі.

Юрко Тютюнник — учасник революційних подій, Звенигородський кошовий, пізніше — генерал-хорунжий Наддніпрянської армії УНР.

Семен Гризло, отаман Цвітковський, Федір Уваров, отаман Григор’єв, батько Нестір Махно, Василь Чучупака, Лаврін Завгородній, Кость Блакитний, Чорний Ворон — славетні повстанські отамани Черкащини 1917–1921 pp.

Андрій Чорнота — козак Карася, примчав до Майданівського лісу зі звісткою про арешт отаманів.

Антін Митяй — сліпий кобзар отамана Цвітковського.

Бенедикт — старий хазяїн хутора в глибині Холодного Яру, бази Рудя.

Братанич — козак сотні Рудя, брав участь у страті зрадника Зав’ярного.

Голуб — бойовий товариш ще з Персії, загинув у бою під Черкасами (друга оборона на околицях).

Данько Легкоступ — був з Рудем у бою під Водяниками.

Дем'ян Ступка — козак з Медвина, примчав до Цвітковського за допомогою під час нападу на Медвинську республіку.

Дмитро Корчинський — командир загонів УНСО у боях в Придністров’ї в 1992 р.

Донець — козак сотні Рудя, йшов з Максимом на Звенигору в серпні 1919 р.

Думанський Петро — козак, був у Першому Зимовому поході з Рудем.

Залізняк — отаман, брав участь у повстанні в Лук’янівській тюрмі.

Засуха, дід, — родич Максима по матері.

Зомчара — осавул, кубанець. Загинув у бою під Черкасами (друга оборона на околицях).

Іван Думанський — козак, загинув в бою біля села Сентово.

Іван Лісовенко — козак-звенигородець, помічник Семена Гризла з самого початку. Підвозив Максима додому з Єрок.

Іван Ремез — козак-звенигородець, приходив до Максима в хату Івана Лісовенка на Замості (після німецького арешту).

Іван Тримайло — був разом з Семеном біля Новоселиці. Розповідав Рудю про останній бій Семена.

Іван Чорний — бойовий товариш.

Карась — козак, помічник Семена. Був разом з Семеном біля Новоселиці. Розповідав Рудю про останній бій Семена.

Компанієць Тиміш — ад’ютант отамана Лавріна Зав городнього.

Корж — кубанець, йшов з Максимом з Баязету в Туреччині. Загинув в бою під Черкасами (друга оборона на околицях).

Кость Блакитний — отаман повстанської Блакитної дивізії. Дивізія відійшла з Холодного яру після бою, в якому загинув Чорний Ворон.

Кость Покотило — бойовий товариш ще з Персії. Брав участь у всіх боях аж до кінця, разом з Максимом Рудинським. Загинув в останньому бою біля Звенигори в лютому 1925 р.

Марко Вдовиченко — друг дитинства Максима, помічник Семена, загинув у бою з армією Муравйова за станцію Бобринська 6 березня 1918 р.

Мехтодь Русалівський — козак, колись вчитель — був на нараді у Цвітковського по амністії.

Мовчан — козак, загинув біля села Сентового.

Настич — бився з Рудем біля села Сентового.

Некречий Семен, Добровольський Павло, Ткаченко Яків — Звенигородські козаки. Загинули в грудні 1917-го в боях з корпусом Євгенії Бош під Жмеринкою.

Печений, Плаксун — кубанці, йшли в дозор під Водяниками.

Пилип Зомчара — козак, йшов з Максимом на Звенигору в серпні 1919 p.

Платон Салата — холодноярський гайдамака. Пішов з Уваровим на Шполу. Виводив сотню Максима в бою через балки.

Пономаренко — бойовий товариш Рудя.

Присліпа — козак, хорунжий, вбитий у бою з курдами в Персії.

Семен Іванченко — козак, приходив до Максима в хату Івана Лісовенка на Замості (після німецького арешту).

Серхіо Косте Фаес — консул Республіки Куба в Україні.

Софрон Рябенький — козак з Вільхівця, найближчий соратник Рудя, воював з Максимом в боях на Тилігулі, в бою біля Сентового (де загинув Чорний Ворон), у боях в війську батька Махна.

Степан Бриглов, Алік Аттінгер, Айзек, кошовий, — захисники мерії у Бендерах в червні 1992 року.

Степан Субота — старий сотник, кубанець, бойовий товариш ще з Туреччини. З Максимом знову зустрілися в Уварова.

Тиміш Нечай — побратим Рудя, разом втікли з німецького полону в 1918-му, побратався з Максимом після важкого бою в Бобринській. Був з Максимом у всіх боях.

Філіп — жив на хуторі Бенедикта, його небіж (племінник?).

Федір Добров — мер міста Бендери.

Швидкий — бойовий товариш.

Шрам — бойовий товариш Рудя з Персії.

1. Коваль P. M. Коли кулі співали;

2. Тютюнник Ю. Й. Перший зимовий похід;

3. Тютюнник Ю. Й. Революційна стихія;

4. Денікін А. И. Путь русского офицера;

5. Махно Н. И. Воспоминания;

6. Єлісєєв Ф. И. Перед Тапаризским перевалом;

7. Савченко В. А. Дванадцять війн за Україну;

8. Щербатюк В. М. Звенигородське збройне повстання;

9. Тумшис М. КВД против ГПУ;

10. Данилов Н. Советская деревня тазами ВЧК — ОГПУ — НКВД; 11.Врангель П. Н. Записки;

12. Дубинский И. В. Враг не сдается.