Микола Петрович Трублаїні - Глибинний шлях

в значній частині схематичні, кожен з них, крім прізвища, ім’я та по батькові, має ще лише одну якусь прикмету: професор Довгалюк — чудакуватий фантаст, Макаренко-неймовірно трудолюбивий іі відлюдний, лікар Барабаш — маніякально закоханий. А Кайдаш, від особи якого ведеться розповідь, справляє враження людини поверхової; він позбавлений риси, притаманної кожній радянській людині, — пильності.

Правда, вчинки героїв говорять за те, що вони далеко цікавіші, різнобарвніші і виходять за рамки тих однобоких характеристик, які їм дає автор. Так, письменник рекомендує Барабаша як такого, що в світі для нього немає нічого більше, крім кохання до Ліди. Все підкорене цьому: життя лікаря, його робота, мрії… А наспразді Барабаш живе повноцінно, громадськими інтересами, любить свою роботу, яку провадить не ради однієї Ліди, а ради блага всього народу, любить свою Батьківщину. Він в перші ж дні війни їде на фронт, дарма що Ліда в цей час лежить в лікарні. І робить це, звісно, не лише для того, щоб там, на фронті, при нагоді подати допомогу майбутньому чоловікові Ліди — Ярославу Макаренкові.

Досить цікаво розроблено портрет ворога — Догадова. Хитрий і жорстокий, прихований маскою радянського інтелігента, він, природно, вводить в оману читача. Читач навіть схильний до того, щоб симпатизувати Догадову, який майже героїчно рятує людей під час аварії у підземеллі. І тільки тоді, коли машкару з ворога зірвано, читачі бачать хижацькі зуби вовка в овечій шкурі. Шкода, що вся та частина твору, де діють Догадов, Черепашкін, а також слідчий Томазян, слаба. Тут багато детективу, наївного, місцями нелогічного. Так, Догадов викидає Тараса Чутя з поїзда. Для чого? На це майже неможливо відповісти. До того ж він підсовує хлопцеві чужий паспорт. Знову питання — навіщо він це робить? Адже знайдений з убитого чи пораненого Тараса паспорт Маковського може дати можливість встановити злочин, бо Маковський, у якого викрадено цей паспорт, знає Догадова.

Так само не вмотивовано переодягання Черепашкіна. Зовсім неймовірно для такого, як він, диверсанта звучить його оповідання про те, як Догадов переконав його в тому, що він не Черепашкін, а Виноградов. І не тільки це — вся діяльність кербуда Черепашкіна, його поїздка на літаку, щоб вручити повістку суду професору Довгалюку, його двобій з Догадовим і стрибання з парашутом, як і сама несподівана розв’язка — Черепашкін у машкарі ідіота — страшний ворог… Все це явно надумано або, вірніше, ще не додумано, не довершено. Тут досить багато ефектів, таких, як-от і арешт Догадова, але всі вони викликають лише подив у читача своєю зайвиною і невмотивованістю.

Щодо ймовірності інших частин, то слід відзначити занадто великий ураган, викликаний аварією в тунелі. В гонитві за ефектом тут автор теж занадто все перебільшив…

Проте мусимо оговоритися.

Роман ще не був остаточно підготовлений до друку. Це була перша редакція, в якій, як говориться, письменник лише звів кінці з кінцями для того, щоб після відповідних рецензій і апробації рукопису серед читачів-друзів ще раз уважно перечитати свій твір з пером в руках. Мені особисто відомо, що Микола Петрович мав намір Черепашкіна і всю його діяльність з романа вилучити.

Думав також над тим, щоб знайти більш активну роль для Тараса Чутя, який скрізь присутній, а фактично в тканину романа вводиться штучно і, незважаючи на всі намагання автора до чогось його пристроїти, лишається стороннім. Крім цього, Микола Петрович хотів більш точно написати розділи, присвячені роботі лікаря Барабаша і новим методам лікування, а також майбутній війні, новій зброї тощо. Для цього ще і ще консультувався з лікарями, інженерами, військовими спеціалістами.

Роман після остаточної редакції, безперечно, мав би незрівняно кращий вигляд.

Війна урвала цю роботу.

Ми любимо твори Миколи Петровича Трублаїні і дорожимо ними. Останній плід його пера якоюсь мірою, безперечно, доповнює роботу Миколи Петровича і до того ж дорогий нам як пам’ять про нього, кращого сина нашої Батьківщини, який над усе любив її і життя віддав за неї.

Яр. Гримайло

У 1956 році в серії «Бібліотека пригод та наукової фантастики» виходять такі твори:

Бережний В. — В зоряні світи

Верн Ж. — 20 000 льє під водою

Владко В. — Аргонавти всесвіту

Дашкієв М. — Зуби дракона

Загребельний П. — Марево

Рибаков А. — Кортик

Смолич Ю. — Прекрасні катастрофи (Господарство доктора Гальванеску. Що було потім. Ще одна прекрасна катастрофа)

Томан М. — В погоні за привидом

Примітки

1

Батисфера — прилад для вивчення морських глибин.

2

Стратосфера — шар атмосфери вище 9-11 км над рівнем моря.

3

Дендрарій — ділянка ботанічного саду, де висаджені деревні і кущові рослини у відкритому грунті за певним планом.

4

Солярій — (тут) плоский дах на південній стороні будинку.

5

Перпетуум-мобіле — уявний «вічний двигун», що суперечить основним законам фізики.

6

Сейсмічний — зв’язаний з явищами землетрусу; що відноситься до землетрусу.

7

Трансформований — перетворений.

8

Вундеркінд — дитина з винятковими здібностями.

9

Діабет — хвороба, яка супроводиться виділюванням великої кількості сечі.

10

Ендокринологія — відділ фізіології і медицини, що вивчає залози внутрішньої секреції і розробляє методи їх лікування.

11

Алібі — перебування обвинуваченого в момент, коли вчинено злочин, в іншому місці як доказ непричетності його до злочину.

12

Фальшборт — легка обшивка борта судна вище від верхньої палуби.

13

Кунгас — великий безпалубний і безмоторний човен, поширений у далекосхідних морях СРСР.

14

Сієніт, трап — вивержені гірські породи.

15

Чичероне — провідник, що дає пояснення туристам.

16

Палеонтолог — спеціаліст з палеонтології, науки про викопних тварин і рослин.

17

Антициклон — область високого атмосферного тиску (протилежн. циклон).

18

Біосфера — область поширення життя на земній кулі, тобто населена організмами поверхня суші з її водами, товща морів і океанів.

19

Мімікрія — біол. захисне забарвлення; тут — маскування.

20

Нумізмат — збирач або знавець монет і медалей.

21

Плутонічний — підземний.

22

Кома — непритомний стан, обумовлений сильним пригніченням нервової системи.

23

Консиліум — нарада лікарів для виявлення хвороби і встановлення способів її лікування.

24

Онкологія — наука про опухи та їх лікування.

25

Гід — провідник.