Кеті Рід - Загублена Валькірія, Кеті Рід

В грудях запекло від образи. Я вже відкрила було рот, щоб відповісти, але Ас ледь помітно похитав головою. Підібгавши губи, я промовчала.

Не кажучи більше ні слова, Всебатько рушив до сходів. Вартовий, що так і стояв у коридорі, шанобливо схилив голову, проводжаючи його, а потім увійшов до камери. Я мимоволі зробила крок назад, але він лише схилив коліно, присідаючи до моїх ніг. Торкнувся браслета долонею.

Бліде сяйво згасло. Я різко увібрала в легені повітря, ніби до цього не могла дихати. Магія, більше не скута, розлилась по тілу, шаленіючи. Клацнув невидимий замок, і кільце розкрилося. Повісивши його собі на пояс, воїн пробурмотів:

— Можеш іти.

Я не ворушилась, аж поки він не пішов. Ас тим часом увійшов до камери і простягнув мені руку.

— Іди до мене.

Лише тоді, схлипнувши, я кинулась в його обійми.