Григорій Іванович Лешченко - Список Путіна, Григорій Іванович Лешченко

бреше. Не каже, що телебачення – закрита секта, куди потрапляють лише за рекомендаціями або за хабар!

Коли виникла потреба в дурному тупому ведучому, згадали про недалекого злого сварливого завгоспа з таким же й обличчям. Дурником ще й легко маніпулювати за допомогою грошей, які обожнює.

Ведучий – це папуга! За ним стоїть величезна редакція на чолі з шеф-редактором, який і вирішує, що має говорити та як себе поводити телеклоун. Ведучий лише виконує вказівки своїх босів!

Образи, сварки, матюки, бійки на телепередачах, смердючі відра з субстанціями, жіночі реакції у кадрі – лише добре продуманий експромт!

Щоб якось наздогнати конкурентів, на Першому каналі вигадали робити політичні шоу, де тема розмови серйозна, а мова вулична. Так з'явилися передача «Час покаже» з ведучим Шейніним у денному показі. За рейтингами передача зі сварками конкурувала з Соловйовим.

Перед тим, як запросити експертів на передачу з’ясовували настільки скандальні та конфліктні, обов’язково запитували:

-А він кричить?

Якщо базар-вокзал у програмі — значить ефір вдався!

Редактор отримував догану, якщо його гість не репетував.

Скандальна репутація ведучого тримає у напрузі глядачів та програма зберігає високий рейтинг. Поводився обурливо, зовсім не вміє вести діалог: часто провокував співрозмовників на емоції, щоб вони йому різко відповідали; нерідко перебивав присутніх; позбавляв можливості запрошених до студії експертів, політологів висловити свої думки; затикав рота набагато розумнішим за нього і тому небезпечним, бо можуть навести аргументи, на які немає заздалегідь підготовлених відповідей і їх йому не продиктують в мікрофон у вусі. Тож найкраще, не давати їм висловити свою думку, одному базікати, а експерти хай мовчать та лише кивають!

Грубий, фамільярний. Бездарний. Самовпевнений. Погано володіє словом. Дратує своїми манерами. Огидний. Часто говорить про все підряд на емоціях. Слухати неможливо! Від нього може заболіти голова і знудить. Але так і задумано! Під час війни проти України ток-шоу опустилося до рівня міжсобойчика. Питання та їх обговорення всі дуже лояльні, заздалегідь відшліфовані до блиску. Жодних альтернатив, інших думок. Все тихенько, смирненько, по - радянському. Невдовзі повісять фото путіна та алілуя йому співатимуть.

Усі гості доводять обґрунтованість війни проти України та жодного опонента. Шейнін повиганяв зі свого шоу всіх незгодних за допомогою охорони, образ та кулаків. Це суто рашистська система спілкування з опонентами. Так само поводиться і Соловйов у своїх шоу.

Одне і те саме! Нудно з вами, панове брехуни!

ЛИЗОБЛЮДСТВО І ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ ДОПОМАГАЮТЬ БЕЗДАРНОСТІ СТАТИ «ПЕРШИМ ХУДОЖНИКОМ НА РУСІ»

Художник щомісяця дарував москві нову гуртову партію своїх робіт і його мазанину важили центнерами та в мерії не знали куди дівати.

Мер Лужков ніскільки не розбирався у живопису, весь час думав як його красиво набити власні кишені, і вирішив під шумок вихваляння картин бездарі провернути будівельну аферу за 300 метрів від кремля.

А художник дійсно повірив у свою геніальність і давай щодня не по 1, а по 2 картини шпарити. Та за ним майстри кольорових фото не можуть встигнути! Так швидко створює свої шедеври! Ще помічник не встиг мольберт йому виставити та фарби з пензлями розкласти, а геній – бац! І створив чергове геніальне полотно! Небачене диво!

Хто ще так може? То - то! Значить перший на русі художник!

Лужков навіть пропонував обвішати мазаниною генія всі тунелі в московському метро. Ледве відмовили! Побоялися протестів!

Для підняття авторитету художника - графомана Лужков хотів зробити його Почесним громадянином москви, що крім сміху викликало й обурення – кандидата в Почесні з тріском провалили.

Комісія з розгляду пропозицій про присвоєння звання Почесного громадянина зібрала купу відгуків про кандидата, серед них немає жодного позитивного. Продає свої шедеври столиці і хоче за це ще й стати 20-м почесним. Де тут меценатство? Передав місту понад 1500 своїх робіт, тупих, як фото аматора, і отримав галерею у центрі москви. Це не меценатство. Натомість отримав багато інших звань у кулуарах московської думи та мешканців столиці. Нелітературних! Погляньте на його шедеври рівня школяра: не може не те, що показати внутрішній світ людей на портретах, а навіть хоч якихось емоцій. Гірше кольорових фото! Бере кількістю і знаністю намальованих.

Останнє десятиліття брав активну участь у змаганні за звання головного художника на русі. У нього два основних конкуренти, теж улюбленці рашистської влади, - художник Ілля Глазунов та скульптор Зураб Церетелі. В змаганні програє за всіма статтями. Але фортуна добра: Глазунов уже відійшов в інший світ, а Церетелі збирається.

Глазунова і мертвого обігнав, бо тому не дали Героя праці, а він таки випросив та заслужив Зірку, бо підтримав війну в Україні.

Тож тепер на 2-му місці після скульптора Зураба Церетелі, який і звання Героя соціалістичної праці має і листів на підтримку анексії Криму і повномасштабного вторгнення в Україну не підписав, щоб не ставати токсичним в очах Заходу, не псувати свою репутацію назавжди.

У 2014 році для затравки тодішній міністр культури пройдисвіт Владислав Мединський на всю країну збрехав, що Церетелі і його замісник у російської академії мистецтв, теж Герой соціалістичної праці, Таїр Салахов уже підписали лист на підтримку анексії Криму, а потім, коли натхненні такими відомими іменами натовпи повалили ставити свої підписи під історичним документом для судового процесу над рашистами й було набрано необхідну кількість підписів, мимохідь обмовився, що Церетелі й Салахов не підписували.

Мовляв, помилочка вийшла! Вибачте!

Коли таке дізнався улюблений художник Лужкова, то полегшено зітхнув: нарешті хоч з листом про крадіжку Криму обігнав головних конкурентів! Відтоді регулярно нагадує міністрам: коли потрібно буде підписати якусь гидоту, типу, лист з підтримкою нападу на наступну державу чи оголошення війни всьому світу, то щоб йому зателефонували раніше за Церетелі. Міністерські запевняють, що так і зроблять!

ШИЛОВ Олександр Максимович (1943), художник, народний художник рф, Герой праці росії. У 2014 році підписав листа на підтримку анексії Криму, а у 2022 – повномасштабного вторгнення в Україну.

Як умілий і хитрий продюсер, салонний портретист починав по знайомству свою кар’єру живописця - з написання портрета глави СРСР Леоніда Брежнєва з лампасами. Невдалий примітивний портрет краще нікому не показувати, але сам факт на всіх справляє величезне враження.       Зумів підлізти до колишнього мера москви Лужкова, який зметикував як краще використати Шилова: розпіарити бездар, а потім знамените ім’я пустити в хід для прикриття будівельних оборудок!

Так і зробили! За наказом Лужкова аби виправдати глобальну перебудову унікального історичного кварталу біля кремля, спочатку зарахувати художника Шилова ледь не до ліку святих.

Задля розширення