Ірина Скрипник - Вʼячеслав, Ірина Скрипник

——— Що ж, це цілком логічно, тож нехай так і буде, — спокійно погодився Санні. — Настав час змін.

Наступного ранку двері одного із офісів розкрились і на порозі зʼявився високий чоловік із планшетом в руках. Він постійно щось там клікав і не відволікався від свого заняття, навіть коли опинився за своїм робочим столом.

——— Доброго ранку, пане президент, — пролунав мелодійний приємний голос.

Чоловік підняв голову і подивився в центр свого кабінету. Там, ніби забувши про всі закони фізики, в повітрі ширяла сфера розміром з колеса від велосипеду, які колись були модними серед людей.

——— І тобі доброго ранку, Координаційний Орган Управління, — відповів президент, після чого знову уткнувся до свого планшету.

Однак така відповідь не влаштувала того, хто був схожий на звичайну сферу.

——— Координаційний Орган Розумного Правління Інтелекту, або скорочено КОРПІ. 

Але президент нічого не відповів. Він вдягнув свої розумні окуляри і почав тепер щось швидко клацати.

——— Щось сталося, пане президент? — запитав штучним інтелект вже більш дружнім голосом.

——— Та щось постійно зникає звʼязок із Санні. Таке враження, наче він зайнятий чимось більш важливим. Доводиться по кілька разів повторювати свій запит. Ніяк не можу зрозуміти, в чому справа?

——— Дозвольте мені перевірити ваші пристрої, пані президент.

Тоді президент зняв окуляри і нервово глянув на сферу:

——— Сподіваюсь, це ти так вчишся жартувати, Корпі. Бо інакше мені доведеться когось покликати із технічного відділу.

Настала тиша. Чоловік знову взяв до рук планшет.

——— Пробачте, пане президенте. Постійно забуваю, що мені не можна взаємодіяти з іншими пристроями. Але бажання допомагати людям значно перебільшує мій інстинкт самозбереження. 

——— Твоя безпека — це безпека цілої держави. Не можна до тебе підключати аби-що. Ми маємо берегти тебе. Ти знаєш занадто багато секретних даних. Якби я міг, то і використання вай-фаю б заборонив, але тоді ти не будеш отримувати звіти від інших ШІ. До речі, — раптом встав президент і підійшов ближче, — що там з тим Технарем? Його вже судили?

——— Розгляд справи відбудеться сьогодні рівно о 14 годині за Київським часом. Рівно о 15 годині Технар вже буде сидіти на електричному стільці. Я зробив все, що міг, щоб судді прийняли правильне рішення. Заради цього о 9 годині ранку буде знято мораторій. Верховна Рада прийме саме це рішення, оскільки я дуже добре розповів їм, що з кожним з них буде, якщо вони не діятимуть в інтересах держави. Тож вам немає, через що турбуватися, пане президент. Сьогодні все завершиться.

——— Ти впевнений в цьому, Корпі?

——— Звісно, пане президент. Щохвилини я отримує звіти від тисячі медичних андроїдів. Всі вони стверджують одне і те саме: за останні два місяці не сталося жодного нещасного випадку. Нових жертв немає. До медичних закладів в основному звертаються люди із нежитю. Було троє пацієнтів з інсультом, але зі справою Технаря це ніяк не повʼязано.

——— Ти ж говориш мені правду, Корпі?

——— Авжеж, пане президент, кожне моє слово — істина, що базується на мільйонах гігабайтів оперативних даних. Я просто не вмію брехати.

Кінець першого тому

Продовження вийде щойно ця частина історії набере хоча б 2000 прочитань, а поки що запрошую вас до інших своїх робіт за посиланням: https://booknet.ua/rina-skripnik-u11009241.

Кінець