Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 1, Олександр Шаравар

—  Я ув'язнений? - Вирішив уточнити відразу своє положення Фіск.

—  Вже ні, - сказав Курт, - Ваші дії оцінили, і прийняли рішення, що вони виправдані, а з урахуванням військового стану на планеті порушення закону, вчинені вами, допустимі.

—  Розкажеш про це місце? - Запитав Фіск, зрозумівши, що найближчим часом йому нічого не загрожує.

— Вибач, у тебе нема допуску. Завтра з тобою хоче зустрітися начальник в'язниці, його й запитуй. - сказав Курт.

Кілька хвилин блукання лабіринтом коридорів, три поїздки на ліфті, і хлопець опинився перед прозорими дверима, що вели до їдальні. Вона була досить велика. Крім його друзів, що сиділи поряд з акваріумом, у приміщенні було ще чоловік двадцять.

Увага кількох людей була спрямована на його друзів, і хлопець здогадався, що це були спостерігачі, направленні на спостереження за ними.

—  Маарі, я радий, що з тобою все гаразд. Я так переживав, - підійшов до столу Фіск, - Вони з тобою нічого не робили?

—  І я рада, що зі мною все добре, - підскочила до Фіска Маарі, після чого міцно обняла і поцілувала, - Я так злякалася, коли граната вибухнула поряд з вами, і ви впали на підлогу. Я навіть не змогла стріляти в солдата, що увірвалися всередину бота. Нурі відштовхнув мене за спину і почав їх поливати вогнем.

—  Та гаразд тобі, мене вирубали секундою пізніше, - відмахнувся Нурі.

—  Все одно, дякую, - потис руку Нурі Фіск. - Що було далі? -Сів за стіл хлопець, Маарі одразу залізла йому на коліна, не збираючись відпускати хлопця.

— Отямилися в камері. Я і Маарі були разом, через півгодини в камеру привели Каарлу, вона була в якомусь несамовитому стані.

—  Мені провели ментоскопіювання, - відповіла  Каарла. - Після нього відхідняк пару годин у всіх.

—  Що це? - Запитав Фіск.

— Зробили копію моєї пам'яті за останній місяць. Мають право робити лише представники спецслужб, але лише за рішенням суду та співробітники “Нейромережі”, щоб створювати бази знань. Тут його вчинили незаконно. Куди ми потрапили? - Пошепки промовила Каарла.

—  Мені сказали, що ми у в'язниці, - сказав Фіск.

—  Я бувала у в'язницях раніше, двічі за завданням, а ця зовсім не схожа на них, - сказала дівчина. - Тут щось більше.

—  Можливо, у них тут є блок з камерами для псіонів, - сказав Фіск.

— Думаю, спецв'язниця якась, недарма вона вважається таємницею. - кивнула чомусь своєму Каарла. - Що далі?

—  Завтра в мене зустріч із начальником в'язниці, - на слова Фіска Каарла здивовано подивилася. - Щось не так?

— Не можу зрозуміти, ти – дитина, не ображайся, але ти – дитина, запрошують тебе, а не мене. - сказала Каарла. - Тобі нейромережу розблокували?

—  Так, - відповів Фіск, - Навіть є підключення до мережі гостьового блоку. Повернувшись, він простежив за її поглядом і побачив, що вона дивиться на брюнетку в комбінезоні пілота, яка, сміючись, заходила в їдальню з якимось хлопцем на пару років старше за нього. - Хто це?

— Була одна вискочка, на торішніх змаганнях між флотиліями, на модернізованому індивідуальному Ебруку перемогла. Я зайняла третє місце, і вона ще висловилася, що такі невміхи, як я, ніколи не стануть справжніми асами, як вона. Вона має служити у столичному авіазагоні під керівництвом свого татуся.

—  А давай прямо запитаємо, - запропонував Фіск, - Як її звуть?

—  Джуві, - скривившись, сказала Каарла.

—  Гей, Джуві, - крикнув Фіск. Дівчина відразу зупинилася і в нерозумінні дивилася на Фіска, - Іди сюди, поговорити треба.

—  Хлопчик, а чи не багато ти береш на себе? - обурилася дівчина, підійшовши до столу Фіска.

— Не багато, у моєї знайомої постало питання. Як ти тут виявилася? Втекла з-під крила татуся?

—  Хлопець, не нахабній, я не подивлюся на твій вік, можу і в морду дати за образу моєї дівчини, - сказав хлопець, що підійшов разом з Джуві.

—  Пашу, не варто, нехай хлопчик пограє, - уїдливо посміхнулася Джуві. - Кого ж я бачу? - сплеснула руками вона, подивившись на Каарлу.- Сама невдаха Мадів, дивлюся, знайшла собі компанію.

—  Джуві, Терне, - почули всі окрик, повернувшись до його джерела, вони побачили чоловіка, який був вищий за більшість людей, яких вони коли-небудь бачили, - за мною.

Джуві і Терн одразу вирушили за чоловіком, кидаючи мстиві  погляди на них. Каарла ж ледве стримувалась, щоб не висловити все цій стерві. Вона всього у своєму житті домагалася сама, а ця сучка завжди приходила на все готове.

Найкраща нейромережа, найкращі бази, найкращий навчальний заклад, найкраща техніка. Каарла зізнавалася собі, що вона заздрила цій стерві. Насилу проковтнувши образу на стерву, Каарла звернулася до Фіска.

—  Ну що? Вдалося з'ясувати? - Запитала вона у нього з сарказмом.

—  Так, поки ти кипіла від люті, мені вдалося з'ясувати, що у неї такий гостьовий допуск, як у нас, а також, якщо ти звернула увагу, у неї нашивки бази Ардени, - сказав Фіск, - Так що вона когось сюди доставила. Зважаючи на все, той мужик, який забрав їх їхній начальник. Не можу, щоправда, зрозуміти як у нього нашивки БДК “Перк Перший”, як і в її хлопця. Мабуть, її передали їм у підпорядкування. Перк, як я пам'ятаю, був нашим флагманом десантного флоту. Отже, тут, на базі, є хтось із командування десантними військами.

—  Браво, - промовив новий голос. Цього разу він йшов від надзвичайно низької істоти. Саме істоти, це була не людина, це був якийсь сірий чоловічок. Швидко згадуючи уроки ксенобіології, Фіск згадав, до  якого він належить виду. Це були сполоти, вид, який не має офіційних відносин зі Співдружністю. - Я до вас приєднаюся? - спитав сполот і, не дочекавшись відповіді, посунув Нурі телекінезом на дивані вглиб, після чого сів за стіл. - І так, я - Декс. Каарла, Нурі, Маарі, Фіск.

—  Ви хто? - спитав Фіск, напружуючись, перед ним сидів псіон. Сильний псіон, зважаючи на те, з якою легкістю він посунув Нурі телекінезом.