Луїза Мей Олкотт - Маленькі жінки. II частина
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
43
Herein! – з німецької «Увійдіть!».
44
Старий Фріц – прізвисько німецького імператора Фридриха Великого (1712–1786). Німецьке прізвище Баер співзвучне з англійськими словами beer («пиво») і bear («ведмідь»), з чим і пов’язані такі прізьвиська для професора.
45
Еnfant terrible – з французької «жахлива дитина».
46
Bon voyage – з французької «гарної подорожі».
47
Люцифер – у християнській міфології повелитель пекла, уособлення гордині, але також і свободи.
48
Як ми пам’ятаємо із першої частини роману «Маленькі жінки», Емі любила вживати складні слова, але часто плутала їхній сенс або перекручувала їх. Тут – алюзія на цю її схильність. Правильно – «Геркулесові зусилля». Геркулес – латинська назва давньогрецького міфічного героя Геракла, що вирізнявся незвичайною силою. Геркуланум же – римське місто в Італії, частково зруйноване й засипане вулканічним попелом під час виверження Везувію в 79 р. н. е. разом із Помпеями.
49
Ганс Християн Андерсен (1805–1875) – данський письменник, автор популярних казок для дітей.
50
Das ist gut! – з німецької «Дуже добре!».
51
Платон (427–347 до н. е.) – давньогрецький філософ, учень Сократа, Гомер – давньогрецький поет, автор «Іліади» та «Одіссеї», Джон Мільтон (1608–1674) – англійський поет, прозаїк та політичний діяч.
52
Пані Малапроп – персонаж комедії «Суперники» англійського драматурга Річарда Шерідана (1751–1816), відома тим, що вживала слова в неправильному значенні.
53
У ролі пані Малапроп Джо плутає слова «епітафія» і «епіграма», «алегорія» і «алігатор» та каже забавну нісенітницю.
54
Титания – королева фей і ельфів та Нік Дон – персонажі комедії Шекспіра «Сон літньої ночі».
55
Sartor Resartus (буквально назва перекладається як «Перелицьований кравець») – автобіографічний твір шотландського есеїста, історика і письменника Томаса Карлейля (1795–1881). Згідно з розвиненою ним у цьому творі «філософії одягу» весь світ, вся історія представляються у вигляді зовнішніх, минущих шатів, емблем, за якими перебуває вічна божественна сутність – єдина реальність.
56
«Блерністоунський стяг» – у цій назві захований натяк на ірландський замок Блерні та слово «камінь» (stone). Існувала легенда, що той, хто поцілує цей камінь, стане майстром красномовства. Можливо, саме тому цей літературний конкурс мав таку назву.
57
Анна Луїза Жермена де Сталь (1766–1817) – французька письменниця, що свого часу тримала відомий літературний салон. Коріна – героїня роману мадам де Сталь «Корінна, або Італія». Семюел Джонсон (1709–1784) – англійський критик, лексикограф, есеїст, про якого у 1792 році була опублікована біографічна книга «Життя Семюела Джонсона». ЇЇ видав його друг Джеймс Босуелл. Орфей – у давньогрецькій міфології найперший із грецьких співаків, вважався «винахідником» музики як такої. За міфом про Орфея та Евридіку, він спускається до Аїду за своєю коханою, але забрати її звідти йому не пощастило. Орфей надихнув філософів на створення окремого вчення – орфізму.
58
Іммануїл Кант (1724–1804) – німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії. Георг Вільгельм Фридрих Гегель (1779–1831) – німецький філософ, творець теорії діалектики.
59
«Надутий капелюх» – те ж саме, що «треуголка» російською, тобто французький трикутний капелюх.
60
«Смерть Валленштейна» – п’єса Шиллера. Альбрехт Валленштейн (1583–1634) – німецький полководець, який отримав низку великих перемог у Тридцятилітній війні. Після поразки, яку завдала його військам шведська армія, був звинувачений у змові з ворогом, відсторонений від командування і вбитий своїми ж офіцерами.
61
Мері Шервуд (1775–1851) – англійська письменниця, автор великої кількості дитячих творів, пройнятих християнським духом. Марія Еджуорт (1767–1849) – англійська письменниця, автор популярних романів і повчальних книжок для дітей. Ханна Мор (1745–1833) – англійська письменниця-моралістка.
62
Філіп (382–336 до н. е.) – цар Македонії, який завершив її об’єднання в єдину державу і встановив її гегемонію над Грецією. Демосфен (384–322 до н. е.) – видатний давньогрецький оратор. Виступав із викривальними промовами проти Філіпа («філіпіками»). Також Демосфен відомий тим, як домігся своєї гарної дикції: він вкладав у рота горішки і так тренувався вимовляти промови.
63
«Патетична соната» – твір німецького композитора Людвіга ван Бетховена (1770–1827), що вирізняється урочисто-сумним настроєм.
64
Аделаїда Рісторі (1822–1906) – італійська актриса. Віктор Еммануїл (1820–1878) – король Сардинії, перший король об’єднаної Італії. Сандвічеві острови – стара назва Гавайських островів.
65
Замковий пагорб, або гора Шато, розташована у «старому місті» Ніцци (на лівому березі річки Пайон), найменша з гір цього району, з якої відкривається вид на місто і бухту Янголів.
66
Que pensez-vous? – з французької «Про що ви задумались?».
67
Геба – в давньогрецькій міфології вродлива богиня вічної юності, дочка Зевса і Гери, що на бенкетах богів завідувала вином, частуючи гостей нектаром та амброзією.
68
Юнона – у давньоримській міфології богиня, дружина верховного бога Юпітера.
69
Діана – у давньоримській міфології богиня полювання, сестра Аполлона, бога мистецтв (те ж саме що Артеміда – у давньогрецьких міфах).
70
Ротшильди – знаменита європейська династія банкірів і фінансистів.
71
Піквік – герой роману Чарльза Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу». Як ми пам’ятаємо, у першій частині цього роману дівчата Марч грали у Піквікський клуб на горищі.
72
Femme peinte par elle-même – з французької «жінка, що сама себе намалювала». Оноре де Бальзак (1799–1850) – французький письменник, автор циклу романів «Людська комедія», в яких описував звичаї французької буржуазії і аристократії. До речі, у 1832 році Бальзак заочно познайомився з Евеліною Ганською. У 1842 році чоловік Евеліни помер, проте вдова, незважаючи на багаторічний роман із Бальзаком, не виходила за нього заміж. У 1847–1850 роках Бальзак гостював у маєтку Ганської у Верхівні (в однойменому селі Ружинського району Житомирської області в Україні). Бальзак повінчався з Евеліною Ганською 2 березня 1850 року в місті Бердичеві, в костьолі Святої Варвари, а після весілля подружжя виїхало в Париж.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Маленькі жінки. II частина», після закриття браузера.
