Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко - Мертвецький великдень, Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Куликати – пити (горілку, вино тощо)
Куна – залізна скоба, прибита в церкві, в яку вкладали руку жінки, караючи її за порушення правил пристойності
Кунпанія – компанія
Кунтуш – верхній розпашний чоловічий і жіночий одяг заможного українського населення XVI – XVIII ст.
Купно – разом
Кухва – бочка; глек
Лабети – міцні великі руки; лапи; пастка
Лебєдаха – бідолаха
Лепорт – рапорт
Лепський – гарний
Липина – тріски
Личман – пастух овець
Ліпо єсть – годиться, варто
Лоск – тут: безладдя
Лоском лежати – бути неприбраним, неупораним
Лотоки – канали на водяному млині, греблі, якими тече вода
Лунь – хижий птах родини яструбиних із сірувато-білим пір'ям у самців
Люстриновий – пошитий з люстрину – вовняної чи напів-вовняної тканини з глянцем
Люшня – дерев'яна деталь, яка з'єднує вісь воза з полудрабком
Лядвії – стегна
Ляхівка – вид вишитої або вимережаної прошви на чоловічих та жіночих сорочках
Мазниця – посуд для дьогтю
Макортеть – макітра
Макотрус – час збирання маку.
Мандрйка – виріб із сиру та тіста, що має форму коржика; сирник
Мандрьоха – бродяга, повія
Мари – ноші для перенесення мерців
Маслосвятіє (маслосвяття) – церковний обряд помазання єлеєм тяжкохворого чи вмираючого
Масниця – давньослов'янське свято проводів зими, пристосоване християнською церквою до тижня перед великим постом і пов'язане зі звичаєм веселитися та готувати певні страви (млинці, вареники з сиром тощо)
Машталір – візник
Меделян – собака меделянської породи
Мєск – мул; виродок
Метелиця – народний танець, виконуваний у швидкому темпі
Миколу звалити – дуже смішити
Милодан – коханий
Мильний – темно-сірий
Миньки (минь) – прісноводна хижа риба родини тріскових
Мойка – кустарне підприємство, на якому промивалась овеча вовна
Моревий – пошитий з дорогої шовкової тканини з полиском
Моркву скромадити – сварити когось
Мотовило – пристосування для змотування пряжі
Мочула – рогожа з волокна молодої липи
Мя – мене
М'ясниці – певний період часу після зимового посту, коли за законом православної церкви дозволяється вживати м'ясну їжу, одружуватися тощо
Наголо – тут: зовсім, цілком; поголовно
Найомщик – підставний рекрут, найманий за кого-небудь.
Намітка – покривало з тонкого серпанку, яким зав'язували поверх очіпка голову заміжньої жінки
На руку ковінька – цього тільки й треба
Невпустйтельно – з небезпекою втратити
Неглі – ніж, щоб, однак
Недоїмка – не сплачена вчасно частина податку чи якогось збору; заборгованість
Не до шмиг и – не до ладу
Нехвалйт – перекручено від інвалід.
Носатка – посудина з носиком, що своєю формою нагадує чайник
Обаваніє – очарування, заклинання, заговорювання
Обачє – крім
Обозний – виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад на Україні в XVII – XVIII ст.
Обпатрювати – дбати про чистоту, охайність
Оброть – вуздечка без вудил для прив'язування коня
Овамо – у той бік
Одиорал – генерал
Окселентувати – вторувати, підспівувати
Оле – горе; ох
Оттолі – звідки
Очіпок – старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся
Паки – знову, ще
Палатський – дрібний чиновник казенної або судової палати
Палестина – тут: батьківщина, рідні, домашні місця
Палявий – перекручено від польовий, стройовий
Панахида – церковна служба по померлому
Пан у ша – в'язка тютюнового листя
Парлація – прочуханка
Парло – пара в лазні; прочуханка; биття
Парсуна – обличчя; портрет
Пасерб – пасинок
Патика – поганий кінь
Патрувати (пантрувати) – доглядати, дбати про когось
Паче – більше
Пеня – напасть, біда, даремне обвинувачення
Перезва – у дореволюційні часи – частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли чи їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого
Перші п'ятінки – 8 серпня за церковним календарем, на святу Параскеву
Петрівка – піст перед церковним святом на честь святих Петра і Павла (13 липня) – Петровим днем
Пєщ – піч
Пилипівка – різдвяний піст
Пинхва – груба витівка, під час якої вдувають через паперову трубку дим тліючої вати в ніс сонного; каверза
Писання – твір церковного змісту
Письмоводитель – службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод
Півчварта – три з половиною
Підбрехач – другий сват, який під час сватання допомагає першому свату
Підіск – залізна пластина під вісь
Підтичка – тут: латка
Підтовкачка – той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку воші пили, виливалася назад у діжку
Підстароста – помічник старости
Пінна – хлібна горілка
Пінязі – гроші
Пістряк – прищ
Пічкур – грубник, той, що палить у печах
Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини
Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді
Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені
Подушне – у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану
Поєднати – тут: умовити
Поєлику – оскільки
Поїзд – тут: весільна чи похоронна процесія
Покрова – назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.
Полотняна стіна – ширма
Понеже – тому що, оскільки
Порощати – швидко і голосно говорити, кричати
Посад – місце для наречених за весільним столом
Потуха – розвага
Права середа – двадцять п'ятий день після великодня, так званий рахмаиський Великдень
Превелебний – титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось)
Пречиста – назва двох церковних свят (15 серпня – день смерті богородица і 8 вересня – день народження богородиці)
Привод – місце, де рекрути проходили комісію
Пригребиця – погрібник
Приданки – весільні гості з ' боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого
Приказ – орган центрального управління в Росії в XVI – XVIII ст.
Приказ ний – той, хто служив у приказі
Прикинути – тут: відмовитися від замовляння
Прикладки прикладати – вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися
Притча – пригода, подія
Причет – служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; почет
Проброїтися – провинитися, нашкодити
Проводи – звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня
Проекура – білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні
Просто рещи – просто кажучи
Протопопівна – дечка протоієрея (чин священика)
Пущення – останній день вживання
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мертвецький великдень, Григорій Федорович Квітка-Основ'яненко», після закриття браузера.