Олексій Підлуцький - 25 портретів на тлі епохи

Юзеф Пілсудський:
Начальник, який створив собі державу
Jedzie, jedzie na kasztance, Strzelca siwy strój. Hej, hej, Komendancie, Drogi wodzu mój!
Їде, їде на гнідкові, Вдяг стрілецький стрій. Гей, гей, Коменданте, Любий вождю мій! Пісня польських легіонерів

Сибірський засланець, засуджений за підготовку замаху на імператора Олександра III, і командир бригади в армії імператора Франца-Йосифа І; поміщицький син, нащадок давнього шляхетського роду і головний редактор підпільної соціалістичної газети; організатор пограбувань банків та поштових потягів — і почесний гість князів Радзивіллів у їхньому старовинному замку в Несвіжі; в’язень німецької тюрми — і Перший маршал республіки; людина, яка кидала своїм супротивникам брутальні, казармені звинувачення — і автор романтичних віршів, справжніх перлин поезії; діяч, який ніколи не визнавав аксіоми «Політика — це мистецтво можливого», припускався божевільних помилок в оцінці ситуації, зазнавав нищівних поразок, а водночас після кожної з них зміцнював свій авторитет і здобував нових послідовників; людина, яка за життя і нині, коли минуло сім з половиною десятків років після його смерті, викликає гарячу, зворушливу любов, і людина, яка за життя і нині, через сім з половиною десятків років після смерті, викликає дику, страшну ненависть. Усе це — Юзеф-Клеменс Гіньятович-Кошьчєха-Пілсудський, Комендант польських легіонів, Начальник Польської держави, яку він відродив після 123 років небуття.

Звідки взявся цей упертий литвин?

Юзеф Пілсудський народився 5 грудня 1867 року в селі Зулово на Віленщині в родині збіднілого поміщика з давнього і заслуженого для Речі Посполитої роду. Білевичі (а саме таким було дівоче прізвище матері майбутнього маршала) були родиною не менш знаною в Литві, аніж Пілсудські. «Був у Жмуді (нинішня Жемайтія, етнографічна область Литви. — Авт.) могутній рід Білевичів». Саме цими словами починається «Потоп», один із романів славетної трилогії Генрика Сенкевича, яка значить для поляків не менше, аніж «Війна та мир» для росіян.

Перший із багатьох парадоксів, які супроводжували Юзефа Пілсудського все життя і навіть після смерті, полягає в тому, що майбутній реаніматор Польської держави, власне, не був… поляком. Так само, як і Адам Міцкевич, він був литвином. Литвин — це не зовсім литовець у нинішньому розумінні слова. Це — шляхтич литовського або білоруського походження з Великого князівства Литовського, спершу самостійного, а потім об’єднаного з Королівством Польським в єдину Річ Посполиту. Переважна