Остап Соколюк - Самсара УкраЇни, Остап Соколюк

Тепер усьому кінець. Абсолютно всьому. Війна не може бути короткочасною, безболісною, швидкою. Це непередбачуваний процес, котрий може закінчитись чим завгодно. Особливо у наш час, коли деякі країни просто начинені ядерною зброєю. Ніщо у світі більше не буде колишнім.

На столику стояла книга, котру я любив гортати час від часу. “Дао Хаосу”. Я підняв її і відкрив. “Всі ми здатні відчути, що опираємось хаосу; ми намагаємось впорядкувати його, і тоді здається, що наше життя має сенс, світ має сенс... Але намагаючись впоратись із хаосом і впорядкувати химерну гру випадку, ми тим самим створюємо жорсткі ізольовані структури — маленькі суб'єктивні всесвіти наших власних переконань, призначених для пояснення незрозумілого. На жаль, створення структур лише підсилює і підтримує хаос замість того, щоб врятувати нас від нього. Лише дозволивши хаосу існувати, ми зуміємо створити вищий рівень порядку”. Стівен Волінскі.

Не опиратись хаосу, кажеш? Що ж, у мирний час це звучить розумно. Але не зараз. Хоча… спробуємо сказати це інакше: не опиратись хаосу, але вислизнути із його лабет.

Коли я відчинив двері, на майданчику стояв мій сусід. Чоловік за п’ятдесят, із сивуватою бородою і доброзичливими очима.

— Захаре, здоров, — сказав він, і я потиснув йому руку. — Ти куди?

— Їду звідси. На захід, — кивнув я.

— Чого? Не треба, не їдь. У тебе ж сім’ї нема! Ти сам собі господар. Лишайся, будемо разом давати русні тягла!

— Думаєш, дамо? У тебе є зброя?

— Нема. Але скоро буде. Кажуть, у центрі будуть роздавати всім бажаючим автомати.

— Я ніколи не стріляв.

— Я по людях також не стріляв, — жваво зауважив він, потираючи руки. — Але ж це москалі! Вони не рахуються за людей. Клята нація убивць… Захар, серйозно, ти не їдь. Землю свою треба захищати.

Мені стало соромно за себе. Я опустив погляд на сумку із грошима. Сусід також поглянув на неї.

— Добре, добре. Почекай. Мені треба щось вирішити із цими… речами, — пробурмотів я.

— Захаре, або ти, або ніхто!

«Ворог пішов на прорив кордону на Київщині».

«Президент, Рада і міністри на роботі».

«Зеленський: Будемо видавати зброю всім охочим захищати Україну».