Сергій Олексійович - Мілана, Сергій Олексійович

Вона тому і особливо і не готувалися до тієї зустрічі. На відміну від Кароліни. То мабуть за дві години почула наводити красу, щоб бути гарною та вразити того хлопця з першого разу. А її подрузі не треба було нікого собою вражати. Але все одно дівчина одягнула свою найкращу шубу. Вона і сама не знала навіщо так зробила. І була дуже здивована, коли Кароліна теж захотіла їхати у шубі. Такі дві пані, ми, подумала Мілана. І ій аж самсйн стало з цього смішно. І вона не могла зрозуміти навіщо вони хочуть комусь там ще сподобатися. 

Нічого особливого, вирішила Мілана. Зайдемо. Подивимося, що за люди та - до побачення. Навряд з цього вийде щось цікаве. Тому не треба приділяти цій зустрічі великої уваги. Хоч якщо чесно і в цьому вона не зізнавалася навіть своїм найкращим подругам, та Сергій їй здався дуже цікавою людиною і вона була не проти зустрітися з ним ще раз.

Рівно о сьомій вечора вони разом з Кароліною були знов біля тих самих дверей де вже сьогодні знайомилися з хлопцем, на ім'я Сергій.
Мілана не чекаючи поки це зробить її подруга рішуче натиснула на дзвоник.

Майже через декілька секунд двері відчинилися. На порозі стояв той він. Хлопець з яким вони вже бачилися в день. Дівчата прийшли до коридору.

- Роздягайтеся та проходьте до великої кімнати, -  відразу запропонував їм хазяїн квартири. Кароліна тільки хотіла зняти з себе шубу та Мілана її мовчки зупинила, показавши на купу чоловічого взуття, що стояла у них під ногами.

- Ми на хвилинку, - відразу попередили Мілана.
Дівчата зняли обув та пішли до кімнати.
Вони були враженні, бо там перебувало, мабуть, відразу сім чи то вісім хлопців. Подруги швидко зорієнтувався та сіли у крісло. Їх, як раз було два. Так і сиділи вісь час у своїх довгих тяжких величезних шубах.

- Знайомтеся. - Представив Сергій дівчат. - Це, - показав він на дівчину з короткою зачіскою, - Мілана. А це - Кароліна. Ну, мене ви вже знаєте, - звернувся він з посмішкою до своїх нових подруг. А потім почав по одному називати усіх присутніх. - Це, - почав він з дивану. Там сиділи декілька парубків різної зовнішності та майже одного віку. 

- Ромчик. - Невисокий світлий хлопчик швидко встав та чемно вклонився дівчатам і підійшовши поцілував руку спочатку у Кароліни, а потім у другої дівчини. 

Мілана була вражена. Вона не розуміла, що зараз відбувається. Можна сказати, що вона була в шоці. 

- Не звертайте увагу. Ромчик у нас чемна та виховна людина, - пояснив дівчатам хлопець в окулярах, що сидів на стільці біля вікна. Поруч з ним на іншому стільці сидів хлопець з повним обличчям та світлої короткою зачіскою. Він в усі очі дивився на Кароліну та вона цього не помічала, бо як і Мілана дивилося на Сергія і чекала, що він скаже їм далі. 

А Сергій між тим продовжував. - Це Сашко - показав він на самого високого хлопця у цій кімнаті. - Це Костя. Це Макар. Це Влад. 

Особисто Мілані більше з усіх сподобався Макар. Мовчазний такий. Серйозний хлопець. Зате інші. Вона дійсно була в шоці. За останні пів року Мілана звикла, що до неї відносяться хлопці з повагою. Бо ті, хто вчилися з нею в інституті намагалася їй сподоботися. А тут. Вона лише про себе відмітила, що здається лише один Сергій на їхньому боці. А Сашко, Костя та Влад з них сміються та постійно іронизують.

 - Боїтеся, щоб шуби не вкрали?- Сказав їм Макар. - Так завтра здається не базарний день.

 І всі хлопці засміялися. А дівчата і не знали, що їм на це відповісти. Мілана майже розгубилася. 

Так вони розмовляли хвилин двадцять, доки нарешті не перейшли до діла. Сергій віддав їм на деякий час багато касет з гарною музикою і хлопці домовилися, що дівчата будуть знов десь в кінці тижня. 

Мілана та Кароліна попрощалися з усіма та пішли собі до Юліани. Бо вона жила недалеко від того міста де вони зараз перебували. Хвилин п'ятнадцять не швидким кроком. Їм обом дуже хотілося, як найшвидше розповісти усе їй.

 - Ну, і як тобі хлопці? - Спитала Кароліна у своїй подрузі, як тільки вони вийшли з під'їзду. - Вони прикольні. - Засміялася Мілана. - Я з них в захваті. Треба з ними обов'язково познайомитися ближче. А тобі що, хтось сподобався особисто? - Поцікавилися вона, бо вже сама поклала око на де кого. На її думку, він був такий загадковий, бо майже мовчав увесь час. На відміну від інших. Вони дівчатам і рота не давали відкрити. 

Кароліна промовчала. Хоч насправді їй теж там сподобався один хлопець. Та вона чомусь вагалася, зізнаватися в цьому Мілані чи ні. А може вона посміється з неї. Краще я їй потім зізнаюсь, вирішила Кароліна. Бо невідомо ще, як воно в нас вийде з цими веселими друзями.

А що Мілана? З одного боку, звичайно, їй сподобалися ці хлопці. А з іншого, її дуже зачепило те, що вони до них ставилися не, як до королев. Вона звикла, що до них з Кароліною ставилися зовсім інакше. Таке ставлення до себе Мілана звичайно бачила вперше. Вони подобались хлопцям. І Мілана про це добре знала. Вони звикла до залицянь. Вони їх і очікувала. Але їх на диво не було. Оце і стало для неї тим головним фактором для неї повернуться туди ще раз і показати яка вона пані.

Всі були ввічливі й ніхто до них не чіплявся і навіть зовсім абсолютно не показав, що вони дівчата. На них з Кароліною просто дивилися, як на якихось істот. Швидше за все, саме це її зачепило. Мілана чекала, що буде захоплення, будуть якісь знаки особливої уваги. Але нічого такого абсолютно не було. І швидше за все,  спіймала вона себе на думці, що якби до них ставилися, як завжди й дивилися на них, як на дівчат то, мабуть, другої зустрічі вже б і не було.

А так. Так, її зачепила ця ситуація і їй хотілося проявити всю свою жіночність і красу і показати їм, хто є хто. Показати цим, абсолютно незнайомим їй хлопцям, що вона дівчина, красива жінка. І що вона може і вміє бути красивою і вони зобов'язані перед нею схилятися, перед її жіночою красою та зовнішніми даними.

А з іншого боку було приємно, що тебе вважають не об'єктом сексуальних домагань, а просто нормальною людиною. Так, саме це і було чудово, що хлопці просто дивилися на них, як на хлопців. Можливо, в цьому і була вся справа. Один Рома поводився наче справжній джентльмен. А наскільки Мілана зрозуміла йому дуже сподобалось її подруга Кароліна і цей юнак весь час крутився навколо неї. Хіба, що ще господар квартири Сергійко, поводився з ними цілком пристойно. Він майже не жартував та  іронізував з них разом з усіма та поводився в рамках пристойності та не підколював їх, як усі інші. І все ж, які вони ці нові, абсолютно незнайомі їй хлопці?