Джеймс С. А. Корі - Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі

сумнів. На що би тепер не перетворився Міллер, між ним

і «Росі» стоятиме Голден.

Він розглядав своє відображення, допоки воно не стало без-доганним.

Безтурботний,

трошки

напідпитку

капітан

удачливого незалежного ні від кого корабля, чий екіпаж гуляв

у порту. Розслаб лений. Щасливий. Він вернувся в пандемоніум

казино.

Якусь мить здавалося, він провалився в часі. Казино на Еросі.

Смертельна пастка. Вогні трошки надто яскраві. Шуми трошки

надто гучні. Голден попрямував назад до їхнього столика і налив

собі чарку. Цієї йому на якийсь час вистачить. Він смакуватиме

аромат і вечір. Ззаду хтось різко розсміявся. Тільки один сміх.

За пару хвилин із хаосу й товкотнечі виринула Наомі —

суцільний спокій у жіночій подобі. До нього повернулося трохи

сп’яніле й всеохоплююче відчуття любові до неї, поки він

дивився, як вона пробирається до нього. Вони кілька років

прослужили разом на борту «Кентербері», поки він помітив, що

закохався в дівчину. Тепер же, озираючись назад, він розумів, що кожен ранок, коли він прокидався із кимсь іншим, був

згаяною нагодою насолоджуватися атмосферою Наомі. Він

навіть не уявляв, що собі тоді думав. Голден посунувся, звільняючи їй місце поруч.

— Тебе обчистили? — запитав він.

— Алекса. Обчистили — це про Алекса. Я віддала йому свої

фішки.

— Ти надзвичайно щедра душа, — вишкірився Голден.

У темних очах Наомі з’явився світліший погляд співчуття.

— Знову являвся Міллер? — нахилилася вона поближче до

нього, щоби пересилити шум навколо.

— Мені трохи ніяково від того, як добре ти мене бачиш

наскрізь.

— У тебе же все на поверхні написано. Ну, і ще це не перша

Міллерова туалетна засідка. Знову нісенітниці плів?

— Так, — кивнув Голден. — Він ніби електрику якусь лагодить, а я — її поламка. Половину часу він узагалі ніби не в курсі, що

я поруч.

— Це ж не може бути насправді Міллер, правда?

— Якщо це протомолекула в Міллеровій шкурі, мені від цього

робиться ще страшніше.

— Справедливо. Ну, хоч би щось нове розповів?

— Хіба що дещицю. Сказав, щось сталося.

— Що?

— Не знаю. Просто сказав: «Це сталося». І здимів.

Вони кілька хвилин посиділи в приватній мовчанці посеред

усього шалу, сплівши пальці. Вона нахилилася, чмокнула його

в праву брову і підняла його зі стільця.

— Гайда, — сказала вона.

— Куди ми?

— Навчу тебе грати в покер.

— Я вмію грати в покер.

— Це тобі тільки так здається, — промовила Наомі.

— Хочеш сказати, я лох?

Вона всміхнулася й потягнула його за собою.

Голден похитав головою:

— Якщо хочеш, давай вернемося на корабель. Можна ще

когось знайти і зіграти там самим. Немає сенсу займатися цим

тут. Казино ніколи не лишається в програші.

— Ми ж не по виграш сюди прийшли. — Вона говорила цілком

серйозно, про більш ніж очевидні речі. — Ми прийшли грати.

* * *

Голден сидів на камбузі. В одному з ресторанів у доках вони

взяли їжу з собою: рис із часниковим соусом, три види бобових

і щось подібне на курку. (Може, й справді натуральна курка.) Еймос та Наомі завантажували в повітряні рециркулятори

фільтри й живильні речовини. Алекс спав у кріслі пілота. На всіх

інших кораблях, де Голдену випадало служити раніше, було би

нечуваним бачити весь екіпаж на борту до його відправлення.

Всі би ночували по готелях у доках, перш ніж вернутися додому.

Але тепер це був їхній дім.

Голден гортав на ручному терміналі місцеву стрічку каналів, підскубуючи новини та шоубіз з усієї системи. Дефект безпеки

в новій грі «Бандао Соліс» означав, що фінансові та персональні

дані шести мільйонів людей потрапили на піратські сервери на

орбіті Титану. Марсіянські військові експерти закликали

збільшити фінансування армії через утрати, що їх зазнав Марс

у битві за Ганімед. На Землі африканська коаліція

сільгоспвиробників не корилася забороні використовувати штам

азотофіксуючих бактерій. І тепер на вулиці Каїра вийшли

протестувальники від обох таборів.

Голден гортав стрічку