Юрій Павлович Винничук - Сестри крові
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Перше, що повинно було б насторожити істориків, це загадка: чому гетьман не вимагав видати євреїв, пославши військо до Бродів чи до Замостя? Адже там теж було чимало єврейських утікачів. Але ж ні: він лише забажав, щоб бродівчани видали татар, яких тримали в полоні і які працювали в них на будові. А Замостя викупилося за яких двадцять тисяч золотих.
На перемовинах у козацькому таборі в Лисиничах Хмельницький зажадав 200 тисяч золотих викупу. То була велика сума, але в п’ять разів менша за ту, яку вручили Вишневецькому. Тоді й надумали хитрі міщани налякати євреїв вигаданою вимогою гетьмана.
Чесно кажучи, чимало з цього, що я написав, було й для мене раніше маловідомим, і тільки заглиблення в першоджерела відкрило зовсім іншу картину.
Для опису облоги Львова було використано тогочасні листи Самійла Кушевича, хроніки Андрія Чеховича, Бартоломея Зиморовича, Яна Томаша Юзефовича, діярія Якима Єрлича, дослідження Дениса Зубрицького, Стефана Томашівського, Михайла Грушевського, Людвіка Кубалі, Ігнація Ходиніцького, Александра Сас-Чоловського, Кароля Шайнохи та інших.
Юрій Винничук (нар. 1952 р.) — український письменник, поет, драматург, літературний діяч. Живе і працює у Львові. Автор книг «Житіє гаремноє», «Мальва Ланда», «Легенди Львова», «Весняні ігри в осінніх садах» («Книга року BBC-2005»), «Діви ночі», «Танґо смерті» («Книга року ВВС-2012»), «Аптекар», «Цензор снів» та багатьох інших.
Примітки
1
Облавок — борт.
2
Ґлейт — охоронна грамота.
3
Штудерний — вишуканий, майстерний.
4
Хінчик — китаєць.
5
Поклад — палуба.
6
Білоголова — молодиця.
7
Кайри — плосокденки.
8
Трагачі — вантажники.
9
Кантики — співаники.
10
Альшбант — прикраса на шиї.
11
Joder! (читається: Ходер!) — груба лайка.
12
Гарда — частина шпаги між лезом і руків’ям.
13
Шермерка — фехтування.
14
Реґіментар — військовий командир.
15
Адамашок — дамаська оздобна тканина.
16
Мештики — туфельки.
17
Делія — тепла накидка з порожніми рукавами, її носили наопашки.
18
Христина (1626—1689) — королева Швеції у 1644— 1654 роках з династії Ваза.
19
Моліна Тірсо де (1579—1648) — іспанський драматург, доктор богослов’я, монах і офіційний історіограф ордену мерседаріїв.
20
Тассоні Алессандро (1565—1635) — італійський письменник.
21
Кампанелла Томмазо (1568—1639) — італійський філософ-утопіст, теолог та поет.
22
Ґевара Луїс Велес де (1579—1644) — іспанський драматург і романіст.
23
Декарт Рене (1586—1650) — французький філософ, якого королева Христина переманила до Стокгольму, де він застудився й небавом помер.
24
Брантом П’єр (1540—1614) — французький військовий діяч, автор кількох хронік та один із найпопулярніших авторів епохи Відродження.
25
Кунштовний — вишуканий.
26
Каттані Франческо да Діаччето (1446—1522) — автор трактатів та твору про кохання.
27
Браччоліні Поджо (1380—1459) — італійський гуманіст, письменник, збирач античних рукописів, каліграф. Вважається автором романського шрифту.
28
Фіренцуола Аньоло (1493—1543) — італійський письменник.
29
Ґуст — смак, вподоба.
30
Інфамія — позбавлення честі.
31
Тарабан — давня назва бубна.
32
Caballeros, por favor aqui por — кавалери, прошу сюди.
33
Que te parta un rayo! — Бодай тебе грім побив!
34
Цироґраф — у цьому випадку запис душі дияволу.
35
Кеведо Франсіско Гомес де (1580—1645) — іспанський поет і прозаїк епохи бароко.
36
Алатрісте — капітан, герой романів сучасного іспанського письменника Артуро Переса-Ріверте та серіалу «Капітан Алатрісте», його близьким товаришем був поет Кеведо.
37
Quis est? — Хто там?
38
Expectatus — очікуваний.
39
Ґвардіан — настоятель.
40
Бішкопт — бісквіт.
41
Патлажани — баклажани.
42
Віха — тичка з вінком або конячим хвостом, причеплена до корчми, щоб її видно було здалеку.
43
Овочі — фрукти.
44
Гарнець — трохи більше, як три літра.
45
Туркус — бірюза.
46
Яспис — яшма.
47
Уконтентований — задоволений.
48
Калга — наступник татарського хана.
49
Піріс-ага — татарський воєначальник.
50
Пранґер — статуя, що складається з двох фігур — Феміди з зав’язаними очима та ката з піднятим мечем, притулених спинами одне до одного. Зберігається в Італійському дворику, раніше стояла під Ратушею.
51
Et id genus — та інше.
52
Ґвінт — гвинт.
53
Sanguinis sorores! — Сестри крові!
54
Rursus in unum! — Знову разом!
55
Фризи — коні з Фризії (край, що займає частину Північної Німеччини та Північних Нідерландів).
56
Aut agere aut mori — Дій або помри.
57
Ducente Deo — Дійся Божа воля.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сестри крові», після закриття браузера.
