Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

    Цивілізація Співдружності у своєму розвитку дещо зупинилася. Тож, незважаючи на великий термін у сорок п'ять років, інформація в базі здебільшого була актуальною і зараз. Та що там казати, якщо в деяких державах досі використовуються космічні кораблі другого, третього покоління, які відзначили трьохсотлітній ювілей.

    Решта баз дозволили мені навчитися користуватися технікою поза стандартним застосуванням. Приміром використовувати лазери не для стрільби, а для ремонту, причому будь-якого аж до корабельного протиметеоритного. 

    Це вельми кумедно використовувати знаряддя, яке більше за тебе на зріст, для того, щоб акуратно сплавити порваний енерговід або щось подібне. А вже вивчивши базу знань "Енергосистеми", я стільки вигадав методів для вчинення різних диверсій, що знадобиться товстий зошит лише для перерахування їх.

    Тож ми весь свій вільний час витрачали з користю. Чесно кажучи, якби ще років п'ять тому хтось мені сказав, що весь вільний час я буду витрачати на навчання, то я лише покрутив би пальцем біля скроні. 

    Ледве ми покинули систему з філією організації, ми вирішили серйозно обговорити наші плани, та й так, хотілося дізнатися деякі подробиці про завдання, що пройшли. 

     —  Друге засідання ордену Мрійників оголошую відкритим,-- вимовив я, коли після старту в гіперпростір ми зібралися в кают-компанії.--Ліка, я хотів би дізнатися детальніше про знайдені нами артефакти і чим загрожує нам володіння ними.

     —  Як я й казала, артефакт лише один "Евакуатор", решта - це накопичувачі менто або іншими словами пси енергії для роботи першого. Те, що це накопичувачі, я, до речі, дізналася саме від тебе, тож про них нічого додати не можу, а от з приводу евакуатора можу розповісти чимало інформації,- відповіла мені Ліка.

    —  Із задоволенням послухаємо,- вимовив я, ставши неофіційним головою нашого новоствореного ордена.

      —  Отже евакуатор, це простонародна назва телепортаційного артефакту стародавніх у середовищі шукачів. Офіційно їх існує менше десяти діючих артефактів, і всі вони перебувають у рука старших рас,- почала розповідати Ліка.

      —  До речі, чому всі говорять про старші раси, але здебільшого мають на увазі лише Аграфів? - вирішив уточнити я.

     —  Тут усе просто, лише вони ведуть хоч якісь справи з людьми, решта вважають нижчою за свою гідність навіть розмовляти з твариною, яка через непорозуміння навчилася говорити,- усміхнувся Ріг і відповів замість Ліки.

    —  Все вірно,- підтвердила Ліка,- А ти якщо ще раз переб'єш мене я тобі всі кістки переламаю під час нашого наступного спарингу,- пригрозила Ліка мені.

   —  Все, все мовчу,- виставив у захисному жесті руки я, а то з неї станеться виконати свою погрозу в реальності.

   —   Продовжу, - сказала Ліка, - Отже офіційно їх усього десять артефактів, але ходять чутки, що в руках імператора Атарана, і ще парочка в руках деяких приватних колекціонерів, яких не можуть зачепити навіть аграфи. 

      —  Тому що вони самі представники старшої раси,- цього разу вліз у розмову Ріг.

      —  Тебе це теж стосується,- грізно промовила Ліка, дивлячись на Рога,- Так, ці колекціонери належать до раси Кііш, але вони не ведуть справи навіть з іншими центральними світами. Лише раз на кілька десятиліть їхній представник з'являється в тій чи іншій державі, щоб обміняти нові технології на потрібне їм. Саме в такий спосіб вони й здобули собі кілька евакуаторів. Де їхні світи знаходяться ніхто не знає. Коли одного разу аграфи спробували їх захопити, то відбулося бойове зіткнення, яке знищило зоряну систему, та все одно вони залишилися кожен при своїх справах.- додала Ліка. 

      — Чому ж їх вважають приватними колекціонерами? - вирішив уточнити я.

      —  Ніхто ніколи не бачив більше одного представника раси Кііш,- відповіла Ліка,- От усі й вважають, що контакти з нами це ініціатива приватних осіб, а не держави. А тепер, можливо, я продовжу по темі? -- запитала Ліка.

     —  Так,- погодилися ми і стали уважно слухати Ліку.

     —  Сам артефакт дає змогу переміщатися на відстань до тисячі світлових років. Захоплює простір у радіусі від трьох до двадцяти метрів залежно від витрат пси енергії. Зазвичай у самому артефакті є накопичувач, який пасивно поглинає пси енергію з навколишнього простору, - почала розповідати докладно про можливості артефакту Ліка.

     —  Якщо я правильно зрозумів слова полковника, наш артефакт не має такого накопичувача? --запитав Рог, коли Ліка зробила паузу, щоб випити воду.

      —  Так це так, - відповіла Ліка, - І в цьому є проблема, ми не знаємо, які є в нього додаткові властивості, для чого йому потрібні такі величезні накопичувачі енергії, та й узагалі, чи справді він є тепортаційним артефактом.

      —  Є якісь сумніви? -- запитав Невіс.

       —  Так, я вивчила матеріали з артефактів, знайдені в схованці разом із ними, можу сказати, що саме цей евакуатор справді за всіма ознаками схожий на телепортаційний артефакт, але є й відмінності, -- Ліка зробила паузу, і тільки після неї продовжила, -- Але тут слід враховувати, що характеристики й ознаки справжнього телепортаційного артефакту в голонет викладено якраз аграфами, і вони могли навмисно спотворити інформацію, -- додала Ліка.

       —   А скільки він коштує? - запитав я в Ліки.

       —   Близько мільярда кредитів пропонують аграфи,- відповіла Ліка.

       —  Ні фіга собі,- вирвалося в мене після того, як Ліка озвучила приблизну вартість артефакту.

       —  Я не люблю, коли в моїй присутності лаються,- промовила Ліка,- Сподіваюся на твоє розуміння. У реальності ці гроші не отримати, ніхто не витрачатиме гроші на те, що можна отримати й так. Тільки-но ви повідомите про артефакти аграфам або їхнім представникам, як у ваш бік висунуться аграфи з їхньої служби безпеки.

       —  Що ще можна очікувати від цих хитромордих вуханів,- усміхнувся Ріг. Я взагалі помітив, що люди здебільшого не мають нейтральної думки з приводу аґрафів, або суто позитивна, або навпаки. У людей, що зустрічаються мені, якраз ставлення до аграфів негативне.