Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Бойова фантастика » Невідома планета 2, Олександр Кваченко 📚 - Українською

Олександр Кваченко - Невідома планета 2, Олександр Кваченко

45
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Невідома планета 2" автора Олександр Кваченко. Жанр книги: Бойова фантастика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 86 87 88 ... 114
Перейти на сторінку:
Розділ 25. Напад аномальних тварин.

У селищі копошився народ, зверху територія вже не нагадувала занедбане місце, в поселенні тепер вирувало життя та активність. Перетворення було разючим. Дорогу було розчищено та вирівняно, із залишків старих будівель було сформовано захисний периметр. Високі будівлі були переобладнані в оборонні доти з турелями, таким чином створивши навколо селища захист, кволий проти ракет, але це було укріплене кільце проти звичайних смертних та тварин. Там, де стіни між будівлями були відсутні, були збудовані нові загородження, які заповнили прогалини між будівлями та забезпечили безперервну лінію оборони. Добре збережені будівлі всередині периметра були відновлені та укріплені після останньої ракетної атаки бандитів. Стіни були побудовані з підручних матеріалів і залишків зруйнованих будівель, що свідчить про винахідливість мисливців. На найвищих точках були розставлені автоматичні сторожові пости, на яких стояли далекобійні датчики виявлення руху, що стежили за навколишнім оточенням.

Я приземлився всередині селища, а тут вже панував організований хаос, особливо в місці, де лежали розібрані абордажні боти. Мисливці та технічні дроїди щось там цілеспрямовано робили, а мисливці тягали машинами будівельні матеріали, інші будували пристрій, схожий на кран, а треті ремонтували обладнання, а п'яті розчищали майданчик під майбутній критий ангар на місці великого провалу в землі. Зв'язок був наповнений переговорами робочих груп. А на одній із розчищених ділянок хтось навіть організував клумбу з рослинами як на базі в оазі, мабуть, дівчата.

Нас зустрів Курт, і ми зайнялися розвантаженням корабля, він допоміг перевести все у форт, а потім забрав хлопців і кіборга кудись до себе ремонтувати абордажний бот. Мисливці за цей час, схоже, визнали нас союзниками в їхній боротьбі з аномальними тварюками та партнерами по відновленню порядку в цій місцевості. Ми з ними обмінювалися інформацією та ресурсами, пропонуючи посильну допомогу і переймали їхній багаторічний досвід і напрацьовані стратегії. Перетворюючи селище з занедбаного місця на квітучу оборонну точку. З часом побачимо, що з цього вийде, але поки симбіоз позитивний. Так пролетів один день у форті, а потім другий, а сьогодні абордажний бот мисливців злетів над планетою а в нашому кур’єре Тех замінив ШІ, а той що там стояв встановили у форт.

Треба було ще багато чого зробити, але досягнутий тут прогрес став для мене, і я гадаю, не тільки для мене, джерелом натхнення і мотивації. Разом із мисливцями та кочівниками ми продовжуватимемо ремонтуватися, захищатися та розвиватися в цьому новому для мене світі.

Надвечір третього дня до нас прибув караван кочівників із пустелі, їхнє наближення помітив дрон, що постійно облітав периметр селища, та й клуби пилу на горизонті було помітно здалеку. Тех, Гор і Ас вийшли їх зустрічати, а решта в поселенні переглядали онлайн відео їхньої розмови не відриваючись від роботи. Вигляд їхніх обвітрених облич і важко навантажених машин свідчив про довгий шлях, але в їхніх очах зчитувалася не просто втома, а загнаність. Коли вони під'їхали до перших укріплень селища, галаслива діяльність трохи призупинилася, і запанувала тиша.

Ватажок кочівників, старійшина з глибоко посадженими вузькими очима і спокійною владною манерою поведінки, зійшов з першої машини та попрямував до групи що зустрічала. Цікаво які новини вони принесли, їхні караванні шляхи проходять трохи далі в пустелі.

Старійшина заговорив сухим голосом.

- Вітаю високоповажних, ми приїхали зі звістками з пустелі, - почав він, звертаючись до групи зустрічаючих, - але це не добрі новини, які я хотів би принести. Слідом за нами ідуть аномальні тварини. Істоти, яких ми вже давно бачили та боролися з ними, вони знову направлені невідомою нам силою та здійснюють набіг. Тварини небезпечні й невблаганні.

Зв'язком пронеслося буркотіння занепокоєння. Кочівники славилися своєю здатністю долати найсуворіші ділянки пустелі й уникати найнебезпечніших загроз з аномалій. Якщо ці істоти зуміли переслідувати їх, значить, вони не схожі на тих, з ким кочівники стикалися раніше. Старійшина продовжив, докладно розповідаючи про дивну поведінку і здібності цих аномальних тварин.

- Вони пересуваються швидко і злагодженими зграями, стрімко наздоганяючи здобич. Використовують псі атаки, знерухоміючи жертву і здається, що вони не піддаються звичайним засобам відлякування, якими ми користувалися до цього. Спочатку втратили кілька слідопитів, вони не повернулися з патрулювання, потім був напад на відправлену групу пошуку. Ми ще втратили кількох наших родичів унаслідок цього, і ледве врятувалися останні.

- Запис є? - запитав Гор.

- Так передаю. - прийшло зображення по зв'язку, це були тварини схожі на собак, які нападали всередині бази, тільки забарвлення трохи інше. З відео було помітно, що аномальні тварюки чекали людей на шляху пересування, влаштували засідку. Це грамотне управління і мені ці дії чимось нагадують тварюку, що ми вбили з ельфами в іншому світі.

Ми зміцнили селище проти відомих тут загроз і бандитів, а ці істоти використовують непередбачувану тактику, і діють не стандартно. У світі, де я зустрів аґрафів, такі добували їжу та полювали за псі кристалами. Слова старійшини малювали схожу картину хитрих хижаків, які могли з легкістю перехитрити та здолати свою жертву. Я передав свої підозри кіборгу, можливо, у старійшини теж є кристали, а тварини йдуть за ними.

- Що було далі? - запитав Тех, як усі переглянули запис.

- Спочатку був напад дрібних тварюк, від них ми змогли відбитися, майже без втрат. Потім ще один раз на людей і згодом напали на стадо наших тварин вночі. Під кривавий бенкет аномальних істот ми відвели вбік майже весь караван, спробували перегрупуватися та намагалися пробитися в місто, але нам перегородила шлях інша зграя. Згодом дійшли висновку, що нас заганяють у бік пустелі, де сховатися ніде. - старійшина закашлявся, йому дали попити та він продовжив.

- Потім ми пожертвували частиною тварин із загонів і змогли відірватися на кілька годин від зграї аномальних тварин. У місто не встигали, а тут знаємо, є бункер і в ньому можна буде сховатися дітям та жінкам, перечекати навалу.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 86 87 88 ... 114
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Невідома планета 2, Олександр Кваченко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Невідома планета 2, Олександр Кваченко"