Єва Басіста - Брехня з присмаком правди. Книга друга, Єва Басіста

84

Наступний ранок був для мене дуже нервовим. Мені кортіло скоріше дізнатися правду. Я навіть вже не сумнівалася в тому, що Ральф мені зраджує. Розмова з його матір'ю все вчора поставила на свої місця. Лауда дійсно потай від мене ходив на ліво.

На фоні цих емоцій я забулася про все. Навіть з голови вилетіла моя вагітність та Маланюк. Мабуть, наразі це добре.

- Не забудь, що тобі сьогодні до лікаря, - сказав мені Лауда, коли виходив із квартири.

- Не забуду, махнула я головою.

- Напишеш мені, як пройдеш обстеження?

- Написати? А можна зателефонувати?

- Ну можеш зателефонувати. Мені нема різниці.

- А хіба у тебе не будуть якісь важливі справи?

- Ти у мене завжди на першому місці, - сказав він, що було брехнею.

- Невже?

- Ліно, що з тобою? - підняв він брови.

- А що не так? - запитала я.

- Ти якась дивна... Щось сталося?

- Не зважай на мій настрій. То, можливо, гормони...

- Мабуть, - повірив мені Лауда та нарешті пішов на роботу. Перед цим він поцілував мене у лоба та швидкими кроками подався до ліфта.

Із вікна я спостерігала, як його біла автівка швидко покинула житлову зону, а потім кинулася швидко одягатися та приводити себе у порядок.
Якщо ловити чоловіка з коханкою, то треба це робити у гарному вигляді. Хай він знає, що втратив. Проте я нічим не краща за нього.  Також йому зраджувала та маю дитину від іншого, але питання буде в іншому - хто почав перший це все...

Однак у будь-якому випадку я піду від Ральфа. Я точно не пробачу йому таке. Просто розірву з ним усі зв'язки та зникну. А якщо він почне вимагати бути разом через дитину? Важко. Є два варіанти - насстый, або скажу правду, що життя, що поки розвивається у мені, зовсім від іншої людини...

Через годину я була нафарбована та чекала тої миті, коли можна бути одягнути на ноги туфлі та піти на завдання. Від очікування мені ставало спекотно, гаряча кров омивала мої органи, які хотіли прохолоди.

Я дивилася на годинник та хотіла швидше піти на справу. Нарешті моє бажання здійснилося.

Тепер очі дивилися на дорогу. Я їхала до того клятого кафе, де мала відбутися зустріч Ральфа з тою незнайомкою. А якщо його там не буде? Чи вони перенесли зустріч? Що тоді робити? Чорт... А якщо мені не вдасться його зловити?

Але, мабуть, удача була на моєму боці. Коли я під'їхала за адресою, який вказала мені Діана, то там стояло авто мого чоловіка. По тілу пробіглася злість. Я відчувала, що ще мить та я вибухну. Також по тілу пробігали приємні почуття. У голові уявляла, як роблю скандал та потім їду додому та збираю свої речі.

Коли я вийшла з авто, то впевненими кроками подалася до закладу, де швидко відчинила двері. В середині пахло гіркою кавою та солодкою випічкою.
Я почала кидати свої погляди по залу, поки не знайшла Лауду, який сидів до мене спиною. Злість спалахнула в мені з новою силою.

Чим меншою була відстань від Ральфа, тим лютішою я ставала. Також були ще якісь емоції, але я не розуміла, що вони значать. Це було наче, як у тумані.

Коли я нарешті була за спиною свого чоловіка, то зловила на собі перелякані очі тої дівчини, а потім рудого, який різко, мов обшпарений, обернувся до мене....

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍