Рина Мир - В обіймах ночі, Рина Мир
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Холод Світлана Володимирівна. Вона лежала в десятій палаті.
Вона довго щось шукала в комп'ютері, діючи мені на нерви.
– Але пацієнтки з таким прізвищем там немає.
– Та ви що? – підвищую голос. – А я чому вас запитую, де вона лежить?
– Тіме… – Стася гладить мене по плечу, заспокоюючи, але я весь на нервах.
– Не розумію. Здається, вашої матері в нашій клініці немає.
– Як таке може бути? – ледве стримую себе.
– Вибачте, я всього лише кілька днів тут працюю, не до кінця ще освоїла комп'ютерну програму, – дівчина скорчила невинну гримасу, вважаючи, що це повинно мене заспокоїти.
– А мені то що з того? Де моя матір?
***
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «В обіймах ночі, Рина Мир», після закриття браузера.
